Просторова екстраполяція показників моніторингу осушуваних ґрунтів - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКРоботу виконано в Національному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти та науки України. Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Жовтоног Ольга Ігорівна, Інститут гідротехніки і меліорації УААН, завідувач відділу використання зрошуваних земель кандидат сільськогосподарських наук, доцент Захист відбудеться „24” січня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.362.01 при Інституті гідротехніки і меліорації УААН за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гідротехніки і меліорації УААН за адресою: 03022, м. У дисертації наведено результати теоретичних досліджень проблем моніторингу осушуваних земель північно-західної частини України і нового вирішення наукової задачі поширення моніторингової інформації на території осушуваних земель, що не охоплені мережею спостережень.Оцінка еколого-меліоративного стану осушуваних ґрунтів, виконана на основі таких спостережень, може бути лише наближеною, а використання даних моніторингових спостережень є неефективним. Основна мета дослідження полягає в розробці наукових засад обробки результатів моніторингових спостережень задля просторової екстраполяції стаціонарних даних спостережень на неконтрольовані території осушуваних земель. Вперше розроблено емпіричні моделі для розрахунку значень показників еколого-меліоративного стану осушуваних сільськогосподарських земель; запропоновано наукові засади поширення даних моніторингових спостережень на неконтрольовані території меліорованих земель шляхом їхньої просторової екстраполяції; запропоновано нові підходи до проведення оцінки стану ґрунтового покриву осушуваних земель на базі даних еколого-меліоративного моніторингу. Результати досліджень на практиці можуть застосовуватися сільськогосподарськими виробниками, установами Мінагрополітики, Облводгоспами, управліннями меліоративних систем, гідрогеолого-меліоративними експедиціями, партіями та іншими установами, що проводять моніторингові спостереження для потреб: визначення основних агрохімічних та водно-фізичних показників осушуваних земель; оцінки рівня ефективності роботи осушувальних систем та ефективності використання осушуваних земель; оцінки еколого-меліоративного стану осушуваних земель з метою раціонального управління агроекологічною та еколого-меліоративною ситуацією. У першому розділі „Сучасні проблеми сільськогосподарського використання осушуваних земель та їх наукове забезпечення” на основі літературних джерел розглянуто сучасні проблеми використання моніторингової інформації осушуваних земель; досліджено методи просторової екстраполяції просторового явища на основі математичного моделювання; проаналізовано методи інтерпретації даних моніторингу осушуваних земель.У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та практичне вирішення наукової задачі поширення та використання моніторингової інформації про стан ґрунтового покриву меліорованих земель гумідної зони України, що базується на просторовій екстраполяції даних моніторингу осушуваних земель на основі емпіричних моделей розрахунку значень ґрунтових показників. Встановлено, що специфіка кліматичних та погодних умов, характер водного режиму, геоморфологічні особливості, умови рельєфу для однакових типів (дерново-підзолистих, торфово-болотних та сірих лісових) меліорованих ґрунтів однієї агрокліматичної природної зони корелюють між собою. Подібність умов формування ґрунтових процесів та наявність бази даних стаціонарних моніторингових спостережень за ґрунтовими процесами створюють сприятливі умови для просторової екстраполяції ґрунтових показників. Встановлено, що для осушуваних ґрунтів південно-західного Полісся та північно-західного Лісостепу України не існує чітких територіальних, генетичних, агрофізичних тенденцій відповідності законів розподілу імовірностей досліджуваних ґрунтових показників.