Зміст поняття "концепт" у лінгвопоетиці та лінгвокультурології. Методика концептуального аналізу просторової моделі світу в поезії М. Гумільова та Й. Бродського. Аналіз літературних джерел щодо просторових слов-концептів в художній картині світу поетів.
Аннотация к работе
Таврійський національний університет ім. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукУ лінгвістичних працях останніх десятиліть особливу увагу приділено створенню цілісної концепції співвідношення мови і мислення, способам відображення в мові позамовної дійсності, знань про світ. Для вивчення проблеми співвідношення концептів духовної культури та мовної картини світу значущою є творчість М.Гумільова та Й.Бродського, оскільки ці два поети є носіями різних культурних парадигм та мовних світоуявлень, на синтезі яких базується їх мовна художня картина світу. У дослідженнях, присвячених безпосередньо аналізові творчості М.Гумільова та Й.Бродського (Ю.В.Зобнін, П.Вайль, Л.Лосєв та ін.), не проводилося зіставлення ідеостилів, не було розроблено єдину цілісну модель, що розкриває просторові уявлення авторів. Прагнення до подолання зовнішнього простору з метою розширення внутрішнього, що зародилося в обох поетів ще з дитинства, відбиваючись у поетично орієнтованому мисленні, формує особливі стосунки з простором і часом (простір як час і час як простір). Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у подальшому розвиткові теорії концептуального аналізу поетичних текстів, удосконаленні методики виділення концептів у художній картині світу поета, на підставі чого реконструйовано просторову модель світу М.Гумільова та Й.Бродського.У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність, визначено предмет дослідження, розкрито завдання й методи роботи, а також викладено загальну програму дослідження.У другому підрозділі першого розділу - “Шляхи упровадження терміна “концепт” у лінгвістичну науку” - говориться про те, що концептуальний аналіз, розпочатий видатними філософами - Л.Вігенштейном, Г.Х. фон Вригом, М.Хайдеггером, Х.Г.Гадамером, М.Бубером та ін., посів чільне місце в сучасних лінгвістичних дослідженнях, звернених до проблеми створення цілісної концепції співвідношення мови і мислення, способів вираження в мові позамовної дійсності, знань про світ, законів організації “мовної картини світу”. У вузькому розумінні “концепт” прирівнюється до понятійного компонента значення слова, що різні дослідники називають по-різному: денотат, десигнат, сигніфікат, лексичне поняття, референт; у широкому - термін “концепт” використовують у звязку з когнітивним підходом до мовних знаків. Наприкінці розділу виділено основні ознаки концепту: 1) концепт - це ментальне утворення, повязане з системою світобачення людини, яке акумулює знання субєкта про певний фрагмент дійсності; 2) концепт - частина картини світу (відповідно до типології картин світу можна говорити про концепти індивідуальної та колективної свідомості); 3) у концепті відбито ціннісну орієнтацію субєкта (особистості, колективу); 4) концепт може бути ядерним і периферійним фрагментом картини світу; 5) концепт не завжди повязаний із вербальним кодом, хоча судження про нього у мовній картині світу може бути винесене лише на підставі його словесної, обєктивованої форми; 6) концепт - інтегральне утворення, своєрідний “пучок смислів”; 7) кожний концепт має на собі відбиток тієї культурної системи, у межах якої він сформувався; 8) концепт у поетичній мові - це “обєктивний зміст” у його субєктивній інтерпретації. На початку першого підрозділу другого розділу - “Концепт “простір” і типи (моделі) простору в поезії М.Гумільова та Й.Бродського” - дається уявлення про структуру словника основних просторових слів-концептів М.Гумільова та Й.Бродського. У поетичній мові М.Гумільова зустрічаємо 4 значення слова “простір” (усього виявлено 8): простір (= світ), простори (= світи), простір (= протяжність або три виміри) і простір чого (= окремий світ чогось).Проведене дослідження просторових слів-концептів у художній картині світу М.Гумільова та Й.Бродського дозволяє зробити ряд висновків, які входять у компетенцію двох наукових дисциплін - лінгвопоетики і лінгвокультурології. Теоретичний підхід до обєкта дослідження дозволяє сформулювати ряд дефініцій, які виявляють зміст терміна “концепт” як центрального в когнітивній лінгвістиці, та прояснити роль концепту у формуванні мовної картини світу поета. У результаті аналізу визначень терміна “концепт” були виділені основні його ознаки. Таким чином, просторова модель світу М.Гумільова та Й.Бродського у роботі була побудована на основі цих категорій, частин простору, які розташовані у певному порядку за ступенем значущості для поетів. Концепт “дім” у просторовій моделі світу поетів виконує функції сакрального центру світу, непорушного пункту орієнтування під час реальних географічних і духовних мандрів.