Виявлення зв’язків та визначення особливостей наспівів Простопінія у порівнянні із загальноукраїнською ірмолойною традицією. Висвітлення основних культуротворчих процесів, які сприяють поширенню Ірмологіонів та розвитку церковної монодії на Закарпатті.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ ІМ. М.В. Робота виконана на кафедрі музичної україністики Львівської національної музичної академії ім. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства, професор Цалай-Якименко Олександра Сергіївна, Львівська національна музична академія ім. Офіційні опоненти: доктор мистецтвознавства, професор Драч Ірина Степанівна, проректор з наукової роботи Харківського державного університету мистецтв ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної музичної академії ім.З давніх часів територія Закарпаття входила до складу різних державних формувань, зокрема Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Чехо-Словаччини, а тому церковний спів східного обряду розвивався тут у складних суспільно-політичних умовах, на перетині різних національно-культурних традицій. На ґрунті богослужбової практики в церковному співі відбувались процеси, які спричинили появу місцевих варіантів ірмолойних напівів усного побутування, що одержали назву „простопініє”, „простий спів” і були записані регентом Ужгородського кафедрального собору Іваном Бокшаєм з голосу дяка Йосифа Малинича та видані за благословення греко-католицького єпископа Юлія Фірцака 1906 року в Ужгороді під назвою „ЦЕРКОВНОЄ ПРОСТОПІНІЄ”. Простопініє було перекладене угорською мовою (1906 р.), а також на англійську мову у Пітсбурзькій митрополії де його використовують у богослужбовій практиці як православні, так і греко-католики. простопініє український ірмолойний Тож актуальність теми дослідження обумовлена насамперед необхідністю дослідити особливості провідних жанрів Простопінія з Літургій Йоана Златоустого, Напередосвячених Дарів, Василія Великого, а також напівів осмогласних циклів воскресних ірмосів та ірмосів канонів Тріоді та Мінеї, які є домінуючими розділами в традиційному богослужбовому репертуарі, але досі ще належно не опрацьовані. Метою дослідження є виявлення звязків та визначення особливостей напівів Простопінія у порівнянні із загальноукраїнською ірмолойною традицією, що здійснюємо на матеріалі осмогласних циклів ірмосів воскресних (недільних) канонів, ірмосів Тріоді та Мінеї, а також вибраних співів з Літургій Йоана Златоустого, Василія Великого Напередосвячених Дарів; висвітлюємо при цьому основні культуротворчі процеси, які сприяли поширенню Ірмологіонів та розвитку церковної монодії на Закарпатті.У пошуку підходів до аналізу напівів Простопінія визначено, що застосований у працях попередників метод лише паралельного зіставлення (у вигляді „партитури”) зразків з Ірмологіонів та з Простопінія не може дати чіткої відповіді щодо характеру видозмін у напівах Простопінія, оскільки не враховується структурних особливостей музичного матеріалу, не простежуються звязки з рукописними Ірмологіонами. А тому ми розмежовуємо аналіз напівів Простопінія та Ірмологіонів на два етапи: початковий - це аналіз музичного матеріалу певного жанру з Простопінія, а наступний - зіставлення цих результатів з ірмолойним матеріалом. Опрацьований нами зміст маргінальних записів у друкованих Ірмологіонах з Наукової бібліотеки УЖНУ, фондів ЗКМ, а також Ірмологіонів, які сьогодні зберігаються на крилосах при церквах, засвідчує функціонування цих збірників тривалий час у навчальній практиці Ужгородської духовної семінарії, півцоучительської семінарії, у богослужбовій практиці парафіяльних осередків протягом XVIII - XIX ст. У Простопінії та Ірмологіонах найбільше спільного виявлено в музичному матеріалі ірмоса 1-ї пісні воскресних канонів 1-3 гл., частково 4-5 гл., тоді як у наступних ірмосах (3-9 пісень) цих же канонів у Простопінії зявляються нові ритмомелодичні варіанти. Тісний звязок мелоритміки в напівах Простопінія та Ірмологіонів виявляємо в усіх воскресних ірмосах, тоді як відмінності зумовлені, зокрема, переважанням речитативності при розспівуванні деяких текстів (найбільше в ірмосах 4 гл.) Застосування речитативу, на противагу мелізматичному викладу в мелоритміці Ірмологіонів, показує, що у Простопінії запозичено переважно лише початкові та заключні мотиви з аналогічних ірмолойних зразків.