Лінгвопрагматичні особливості іспанської народної казки. Закономірності функціонування просодичних підсистем. Акустичні параметри взаємодії тональної, часової, динамічної, спектральної підсистем. Оформлення образів добра і зла в іспанській народній казці.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі іспанської філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гетьман Зоя Олексіївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра іспанської та італійської філології, професор кандидат філологічних наук, доцент Семенова Олена Валентинівна, Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, кафедра французької філології, доцент Захист відбудеться "20" жовтня 2011 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул.Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню просодичної організації іспанської народної казки, а саме експериментально-фонетичному визначенню взаємодії всіх просодичних підсистем в актуалізації комунікативно-прагматичної стратегії тексту. Аналіз робіт, присвячених вивченню просодії, свідчить, що проблема взаємодії просодичних підсистем останнім часом привертає увагу науковців і є предметом розгляду багатьох лінгвістичних студій: просодія трактується як поліфункціональне лінгвальне явище, що матеріалізується у вигляді складної компонентної системи і виокремлюється серед одиниць синтаксичного рівня (А. М. У звязку із цим експериментально-фонетичне дослідження передбачає виявлення і визначення просодичних характеристик на рівні окремого слова, словосполучення і фрази, а також вивчення співвіднесеності цих одиниць у межах усього тексту. Актуальність теми підтверджується також необхідністю комплексних досліджень, присвячених визначенню інтеграції просодичних підсистем в актуалізації комунікативно-прагматичної динаміки казки, зокрема встановлення лінгвопрагматичної і просодичної моделей іспанської народної казки. Досягнення поставленої мети зумовило розвязання таких завдань: - обґрунтувати теоретичні засади експериментально-фонетичного дослідження просодичної організації іспанської народної казки;Мелетинським, який зазначав, що послаблення віри в дійсність міфічних "подій", розвиток розсудливого мислення, втрата етнографічної конкретності, заміна міфічних героїв звичайними людьми, міфічного часу на казково-невизначений, перенесення уваги з колективної долі на індивідуальну - усі ці моменти є "сходинками" процесу трансформування міфу в казку. Визначення поняття "казка" повязане, передусім, з осмисленням закономірностей історично-фольклорного процесу, коли традиційна усна народнопоетична творчість формується в окремий жанр, а з часом відходить на другий план, поступаючись місцем творам фольклорної літератури. Конфлікт добра і зла відбивається в тексті іспанської народної казки через систему персонажів твору, шляхом взаємодії автора і читача. Маркерами таких опозицій можуть бути лексичні одиниці, граматичні конструкції, логіко-смислова структура тексту, а також їх специфічне просодичне оформлення на рівні образної системи казки. Аналіз інформантами текстів казок показав, що необхідними елементами в аспекті комунікативної єдності є традиційна схема будови: заголовок, вступ, завязка, розвиток дії, кульмінація, розвязка, заключна частина, яка в багатьох казках маркується морально-повчальним фрагментом - висловлюваннями у вигляді приказок (Y colorin colorao, por tu boca se ha escapao, Y coloin colorao, este cuento se ha acabao / "І я там був, мед-пиво пив…"; […] vivieron muy felices y comieron perdices / "…рябчиків їли, ананасами заїдали") чи прислівїв (A veces los castillos en el aire desaparecen asi / "Фортеці на піску"; Tiempo al tiempo / "Усьому свій час").Методологія експериментально-фонетичного дослідження ґрунтується на припущенні, що просодична організація іспанської народної казки характеризується гармонійним поєднанням усіх просодичних підсистем у забезпеченні комунікативно-прагматичного потенціалу тексту. Експериментально визначено лінгвопрагматичну і побудовано просодичну моделі іспанської народної казки, їхні варіантні й інваріантні реалізації. Отже, лінгвопрагматична інваріантна модель іспанської народної казки - це художньо опрацьований текст усної народної творчості, з яскраво вираженим національним колоритом, в якому питання авантексту, а саме ступінь авторського опрацювання, грає одну з провідних ролей у визначенні жанру казки. Лінгвопрагматична варіантна модель іспанської народної казки характеризується такими складовими: авторське опрацювання тексту казки; зміна послідовності композиційно-смислових частин; необовязковість заголовку і морально-повчального фрагменту; індивідуальна манера мовлення казкаря, яка виражається у застосуванні особистих риторичних прийомів.