Дослідження специфічних особливостей лінгвістичного статусу англійського прислів’я у мовленнєвій комунікації. Визначення ступені тяжіння текстів малої форми до прислів’я за кількістю спільних рис у площині соціолінгвістичного простору їх взаємодії.
Аннотация к работе
У звязку з цим особливого значення у дослідженнях прислівїв як номінативно-комунікативних одиниць, що відображають національно-культурну своєрідність конкретного етносу й відіграють важливу роль у передачі певного соціального досвіду, набуває виявлення ступеня впливу соціопрагматичних чинників дискурсу, зокрема його комунікативно-прагматичних параметрів, ситуації спілкування й зіставлення соціальних статусів мовця і слухача, на варіативність просодичної організації англійських прислівїв. Розгляду прислівїв як інформативно навантажених і поширених одиниць мови і мовлення присвячено численні роботи вітчизняних і зарубіжних авторів, у яких наводиться загальний опис прислівя як тексту малої форми, аналізується специфіка прагматичного спрямування прислівїв та ефективність реалізації ними комунікативної функції впливу. Розпочатий у ХХ ст. відхід від суто літературного й історичного аспектів вивчення прислівя, що ґрунтувався на його придатності для використання в процесі спілкування як комунікативної одиниці, надав прислівю статусу обєкта лінгвістичних досліджень і спрямував інтерес науковців на розгляд контекстів, у яких зявляються прислівя, і закономірностей їхнього вживання. Для підвищення наочності уявлень щодо ступеня тяжіння текстів малої форми до прислівя за кількістю спільних ознак нами представлено їхнє розташування у площині обєднувального простору їх взаємодії, з якого видно, що найближчими до прислівя є приказка 67,0% спільних ознак), баєчка, байка та сентенція-афоризм 50,0% спільних ознак). Усі існуючі різновиди усної реалізації англійського прислівя поділено за функціональною ознакою на три такі укрупнені класи: прислівя з функцією впливу, оцінні й узагальнювальні прислівя.Аналіз результатів теоретичних й експериментальних досліджень англійського прислівя дає підстави розуміти під прислівям певну семантичну цілісність, структуровану у вигляді узагальнено-образного, національно-культурного повчального висловлення, яке здатне передавати соціальний досвід через віддзеркалення світоглядних уявлень і моделювання стереотипів поведінки конкретної мовленнєвої спільноти. Реалізація дидактичності прислівя як різновиду тексту малої форми відбувається в усній комунікації через його головні функції - впливу, оцінки й узагальнювання, що реалізуються за допомогою представленого в ньому метафоричного образу метафоричні прислівя) або за рахунок узагальненості його смислу прислівя-максими). Результати проведеного дослідження довели ефективність класифікації озвучених англійських прислівїв за їх комунікативно-прагматичною функцією впливу, оцінки, узагальнювання), ситуацією спілкування "індивід - індивід", "індивід - мала група осіб", "індивід - велика група осіб"), соціальним статусом мовця стосовно статусу слухача вищим, рівним, нижчим), емоційно-прагматичним потенціалом високим, середнім, низьким), контекстним значенням позитивним, негативним, невизначеним) і функціональним призначенням схваленням, підбадьоренням, заохоченням, утішанням, порадою, співчуттям, критикою, застереженням, виправданням, звинуваченням тощо). Інтоногрупа починається на середньому підвищеному тональному рівні у прислівях з функцією впливу і оцінки і середньому зниженому - в узагальнювальних. У оцінних прислівях і прислівях з функцією впливу переважає розширений тональний діапазон інтоногрупи, а в узагальнювальних - звужений.