Аналіз основних закономірностей усної реалізації англійської прозової байки шляхом встановлення особливостей функціонування і взаємодії просодичних засобів забезпечення її зв’язності. Функціональні, структурні, семантичні ознаки тексту англійської байки.
Аннотация к работе
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТРоботу виконано на кафедрі фонетики англійської мови Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Калита Алла Андріївна Київський національний лінгвістичний університет, кафедра фонетики англійської мови, завідувач кафедри Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Стеріополо Олена Іванівна, Київський національний лінгвістичний університет, кафедра німецької філології, професор кандидат філологічних наук, доцент Валігура Ольга Романівна, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра англійської філології, завідувач кафедри Захист відбудеться “19” грудня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03680, МСП, Київ-150, вул. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету (вул.З огляду на це особливого значення набуває встановлення закономірностей взаємодії просодичних засобів у реалізації звязності англійської прозової байки як значною мірою специфічного комунікативного та пізнавально-виховного різновиду тексту малої форми, якому притаманні високий ступінь компресії й лапідарність інформації (О.П.Воробйова, К.І.Шпетний, В.О.Дмитренко) та важлива роль у набутті навичок правильного інтонування більших за обсягом текстів. У звязку з тим, що функціонування системи просодичних засобів та специфіка їхньої взаємодії в мовленні привертали увагу багатьох дослідників, сформувалися певні погляди на явище просодичної звязності тексту, відповідно до яких на рівні експериментально-фонетичних досліджень були вивчені різні аспекти цього феномену: просодична звязність діалогічного (Г.Б.Абдрахімова, М.О.Соколова, К.С.Махмурян, І.М.Гуревич, Л.Л.Кирей) та монологічного мовлення (Л.Г.Фомиченко, В.Я.Рижов, S.Thompson); просодична звязність текстів різної жанрової та стильової належності (О.А.Бризгунова, Т.Є.Рибіна, Н.А.Кравченко, Т.П.Скорікова, В.М.Федосєєва, A.Wennerstrom); інтеграційна роль ритму в організації мовлення (І.М.Месхішвілі, Н.Ф.Немченко, Р.К.Потапова, С.В.Прокопенко). Результати цих та інших теоретичних опрацювань окремих питань функціонування просодичних засобів у мовленні (А.Й.Багмут, М.П.Дворжецька, А.А.Калита, Д.Л.Ленца, О.В.Соловйова та ін.) містять інформацію, достатню для створення загальних наукових уявлень про участь просодичних засобів в актуалізації звязності тексту англійської прозової байки й у забезпеченні цілісності сприйняття її змісту. З огляду на це експериментально-фонетичне дослідження взаємодії системи просодичних засобів у забезпеченні звязності тексту прозової байки набуває особливої актуальності, оскільки його результати поглиблять дослідницьку парадигму лінгвістики тексту новим знанням про механізми функціонування просодичних підсистем у реалізації звязності тексту взагалі та його малої форми зокрема. Дослідження здійснювалося шляхом використання таких методів і прийомів: лінгвістичного спостереження для виявлення функціональних, структурних і семантичних ознак текстів прозових байок; моделювання та графічної інтерпретації при дослідженні взаємодії просодичних засобів у реалізації звязності текстів англійської прозової байки; семантичного та комунікативно-прагматичного аналізу для встановлення особливостей просодичної організації байок; метод зіставлення для реєстрації спільних та відмінних просодичних параметрів у забезпеченні звязності текстів байок з різними етичними ідеями.У розділі охарактеризовано основні питання дослідження закономірностей взаємодії просодичних засобів із засобами інших рівнів мови в забезпеченні звязності тексту. Визначено такі аспекти вивчення феномену звязності: актуальне членування тексту як семантико-синтаксичний засіб забезпечення його звязності (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, О.І.Москальська, О.Л.Каменська, В.В.Рекало, R.Fowler, M.Singer та ін.); стилістичні прийоми забезпечення звязності тексту (О.М.Мороховський, О.П.Воробйова, І.В.Арнольд, І.Р.Гальперін, D.Ponterotto та ін.), структура та композиція тексту як необхідні умови передачі його цілісності (І.Р.Гальперін, С.І.Гіндін, Н.Г.Коболєва, І.І.Ковтунова, З.Я.Тураєва, J.M.Sproule та ін.); забезпечення звязності тексту смисловими та формальними факторами (О.М.Гришаєва, В.Дресслер, М.А.Кобрін, О.І.Москальська, О.О.Романов, В.С.Страхова, М.О.Кронгауз, M.A.K.Halliday, R.Hasan, G.Brown, G.Yule, G.Cook, E.Hatch, A.Kehler та ін.); асоціативна співвіднесеність частин тексту як глибинна форма звязності (І.Р.Гальперін, Н.О.Змієвська, М.Г.Луннова, О.Б.Судомоїна та ін.).