Загальнонародне вшанування в Україні 200-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря. Наукова та суспільно-громадська концептуалізація засадничо нових методологій осмислення доробку українського генія. Музей "Тарасова світлиця", пам"ятник Івану Підкові.
Аннотация к работе
Проща до Тарасової гориЗагальнонародне вшанування в Україні 200ої річниці від дня народжен ня Великого Кобзаря та проголошення ЮНЕСКО 2014 року Роком Тараса Шев ченка стали тими неперебутньої ваги й значущості подіями, у світлі яких ви яскравилась нагальна потреба науко вої та суспільногромадської концептуалізації засадничо нових методологій осмислення доробку українського генія. У такий спосіб поєднуються реалії емпіричного та метаісторичного просторів українського терену, у системі координат якого реалізується перспективний українознавчий синкретизм шевченко знавчих студій, синкретизм, в оптиці якого Шевченко постає водночас і реальною постаттю, інтегрованою в семіотичні потоки свого часу з притаманною їм літературною, візуальномистецькою та політичною злободенністю, і топосом сакральної географії нашого терену, точ ки біфуркації якого - Чигирин, Суботів, Батурин, Хортиця, Холодний Яр - поезія Шевченка піднесла до рівня національних універсалій. Від 22 травня 1861 р. та кою універсалією стала і Чернеча гора… 10 квітня 2014 р. виконавці держбюджетної прикладної науководослідної теми «Освітні проекції шевченківського дискурсу як простір українознавчої комунікації громадянського суспільства» здійснили українознавчу пошукову експедицію до Тарасової гори та Шевченківського національного заповідника (м. Обираючи цей маршрут, науковці врахували, що Канів - не лише один із центрів оспіваної Шевченком Ойкумени козацької України, а й місце його останнього спочинку, епіцентр жи вої духовості, який повсякчас генерує імпульси націєтворення для українців в Україні та розкиданого по всіх континентах світового українства.