Лінгвістична та психологічна характеристики, рівні та критерії сформованості мовних понять у дітей. Визначення педагогічних умов, розробка та апробування експериментальної методики пропедевтики наукових мовних понять у дітей старшого дошкільного віку.
Аннотация к работе
Південноукраїнський державний педагогічний університет імені К.Д. Пропедевтика мовних понять у дітей старшого дошкільного вікуРобота виконана в Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент КАЛМИКОВА Лариса Олександрівна Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди, завідувач лабораторії “Психолінгвістика розвитку” Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор Хомяк Іван Миколайович, Рівненський державний гуманітарний університет, завідувач кафедри методики викладання і культури української мови кандидат педагогічних наук, доцент Орап Марина Олегівна Тернопільський національний педагогічний університет імені В. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д.Реалізація положень Концепції мовної освіти, Державних освітніх стандартів початкової школи, Базового компонента дошкільної освіти в Україні обєктивно зумовлює пошук нових освітніх стратегій, зокрема технологій пропедевтики мовних понять як передумови вдосконалення в дітей мовної компетенції, що зовнішньо виявляється в їхньому мовленнєвому досвіді. Адресовані вихователям рекомендації орієнтують їх у процесі ознайомлення дітей зі звуком, словом, реченням на вживання мовної термінології без “наповнення” її відповідним лінгвістичним змістом, на використання несуттєвих ознак мовних понять (кількість слів, звуків тощо). Відтак, протиріччя, що виникло між необхідністю і важливістю мовної і мовленнєвої підготовки дітей до школи, і відсутністю методичної роботи з мовними поняттями зумовило вибір теми дисертаційного дослідження - “Пропедевтика мовних понять у дітей старшого дошкільного віку”. Мета дослідження: визначити та теоретично обґрунтувати й експериментально апробувати педагогічні умови та розробити методику пропедевтики мовних понять, що забезпечує первинне їх усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку й розвиток у них мовленнєвих умінь. Гіпотеза дослідження: методика пропедевтики мовних понять у старших дошкільників забезпечить достатню понятійну і мовленнєву підготовленість дітей до школи, буде ефективною, якщо реалізувати такі педагогічні умови: уведення у пропедевтичний метамовний процес саме тих одиниць мови, які спонтанно, неусвідомлено вичленовуються дітьми в їхньому мовленні (звук, слово, речення); усвідомлення дітьми старшого дошкільного віку суттєвих ознак мовних одиниць; упровадження у процес навчання дошкільників лінгвістичного змісту, методів, форм і засобів, що забезпечують дітям обєктивацію мови, комунікативні вміння й рефлексію над мовленням.У першому розділі - “Психолого-педагогічні та лінгводидактичні засади пропедевтики мовних понять у дітей старшого дошкільного віку” - представлено сучасні лінгвістичні трактування мовних категорій; здійснено аналіз психологічної й лінгвометодичної літератури з проблеми засвоєння мовних понять дітьми, вивчено закономірності їх розвитку й формування; досліджено джерела виникнення мовних понять у дітей та еволюцію їх усвідомленості, вікові можливості осмислення мовних понять і перетворення мовленнєвого досвіду дітей (мовленнєвих навичок) у мовленнєві вміння під впливом знань про мову; подано специфіку етапів формування понять; виокремлено передумови формування мовних понять із урахуванням психологічних особливостей дошкільників та їх вплив на формування мовленнєвих умінь, обґрунтовано дидактичне явище пропедевтики мовних понять; зясовано наявні методичні підходи до пропедевтики метамови в ДНЗ і лінгвістичної роботи в початковій школі у взаємозвязку з розвитком мовлення дітей; представлено результати констатувального етапу. ) дозволив зясувати сучасний лінгвістичний погляд на мову, її ієрархічну будову, специфіку одиниць мовної системи, наявні підходи до виокремлення істотних ознак мовних одиниць “звук”, “слово”, “речення”, “висловлювання”; уточнити сутність мовних понять, відібрати ті суттєві ознаки, які склали зміст їх пропедевтики в дітей шостого року життя з урахуванням психологічних можливостей засвоєння. Тому, в результаті навчання діти без труднощів оволодівають знаннями про істотні ознаки, які допомагають їм відокремити одне узагальнення від іншого: звук - від слова, слово - від речення, речення - від висловлювання тощо. Відповідно до теоретичних позицій дослідження визначено істотні ознаки як орієнтири, за якими в експерименті виявлялося засвоєння понять: звук - матерія мови, будівельний матеріал звукової мови, звуки виконують смислорозрізнювальні функції у мовленні (словах); слова називають предмети, дії, ознаки, узагальнюють, слова складові частини речення; речення - повідомлення про факти та явища дійсності, про те, що хоче сказати мовець, слова в реченні повязані за смислом.