Визначення особливостей пропаганди, як одного зі складників масової комунікації. Розгляд і характеристика значення питання пропаганди в умовах війни. Дослідження та аналіз впливу пропаганди на громадську думку. Ознайомлення з ознаками гібридної війни.
Аннотация к работе
Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса ШевченкаУ статті досліджується пропаганда як явище, її походження та розвиток. У ході дослідження використовувалися такі методи: історичний метод (на основі теоретичних засад попередніх наукових робіт аналізуються історичні факти, що дає змогу розкривати логіку пропагандистського процесу); метод спостереження (проаналізовано програми, новинні сюжети на головних російських телеканалах, де присутня антиукраїнська пропаганда). Пропаганда як явище постійно розвивається, стає мало не основним складником системи комунікацій. In the study there were used the following methods: the historical method (based on theoretical basis of previous researches the historical facts were analysed to unveil purposes of propagandistic process); the observation method (there were analysed the programs and news stories on the main Russian television channels, which contained the obvious anti-Ukrainian propaganda). The propaganda has become a tool for distribution of persuasive messages, often with emotional coloring, which some social groups are interested in.Вже з утворенням Священної конгрегації термін «пропаганда» втратив своє нейтральне значення розповсюдження ідей. Якщо для католиків пропаганда тоді асоціювалася з проповідуванням та освітою, то протестантами, зрозуміло, сприймалася негативно, оскільки намагалася проблематизувати їх релігійні переконання. Історично пропаганда була повязана з періодами напруги соціальних потрясінь та політичних конфліктів [1, с. Пропаганда поступово ставала основним інструментом контролю громадської думки та ефективною «мякою» зброєю в боротьбі з противником. Бутенко, «пропаганда - метод психологічного впливу на населення за допомогою засобів масової інформації і комунікації, який виконує функцію ціннісної регуляції свідомості і ґрунтується на психологічних механізмах порівняння й оцінки» [2].Немає реальності в таких пропагандистських обєктах, як «Новоросія», «увічливих людях» (людей з автоматами слухаються без зайвих запитань), «народний мер», «народний губернатор» (гопники з вулиці, а не правочинні особи), «вибори чи референдуми з автоматами» (і вибори, і плебісцит не проводять воєнні). Требіна, для гібридної війни важливим є те, що вона: - поєднує конвенційні та неконвенційні бойові дії та відповідних учасників цієї війни - поряд зі збройними силами учасниками воєнних дій стають терористи, найманці, партизани, ополченці, спецпідрозділи інших держав тощо; протягом усієї гібридної війни дуже важливе значення надається боротьбі за розум і душі людей, тобто інформаційній боротьбі, де основними субєктами виступають не військові, а ЗМІ, телебачення, інтернет, інші засоби масової комунікації [10, с. У «гібридній війні» було враховано, що саме телебачення є найпопулярнішим засобом поширення інформації, а отже, і найбільш дієвим для пропаганди та маніпуляції свідомістю глядачів. Те, що передають з подачі кремлівських ідеологів по радіо, телебаченню і друкують у газетах та журналах, - це результат діяльності «журналістського спецназу», що спеціалізується на інформаційних провокаціях, інформаційному тероризмі, психологічних операціях у інформаційній війни і проти України, і проти західної цивілізації [12].Пропаганда є інструментом поширення переконувальних повідомлень, часто з емоційним забарвленням, в яких зацікавлені певні соціальні групи чи уряди. Пропаганда постійно розвивається, вдосконалюється, стає вагомим складником системи комунікацій.