Поняття промислового мистецтва, технічної естетики і дизайну. Проблема гармонії краси і користі. Естетична цінність техніки і новітніх інформаційних технологій. Духовність людини в умовах сучасної техногенної цивілізації. Промислова естетика ХІХ-ХХ ст.
Аннотация к работе
Промислове мистецтво і технічна естетикаТехнічна естетика становить окрему галузь естетичних знань, яка торкається процесу трудової діяльності людини, сфери виробництва матеріальних благ.Естетика як наука про "досконале" і "прекрасне", про закони творчого освоєння довкілля, спрямована передовсім на спосіб буття людини, сенс якого полягає у виробничо-практичній діяльності. В процесі трудової діяльності людини намагалась пристосувати природу до своїх потреб, але процес цей відбувався не стихійно і не лише у відповідності до практичних потреб, а згідно естетичних законів, тобто у відповідності із духовними запитами людини, вищою метою яких була довершеність і краса. До сфери промислового мистецтва належать різні види предметно-практичної діяльності, знаряддя праці, засоби транспорту, різноманітні інструменти, устаткування, предмети побуту, усілякі речі, якими користується людина і які оточують її у повсякденному житті. Поряд із поняттям промислового мистецтва сьогодні частіше вживається термін "дизайн" (від англ.. design - проект, начерк, малюнок), який означає художньо-проектну діяльність, спрямовану на організацію індустріального виробництва, предметно-просторового середовища, промислового виробництва різних речей і предметів з високими споживчими властивостями й художньо-естетичними якостями. Дизайн охоплює і діяльність дизайнера, і результати його праці, і особливий метод проектування - художнє конструювання, і власну теорію - технічну естетику - науку, яка досліджує проблеми створення гармонійного предметного середовища із врахуванням новацій них змін.Дизайн - це єдність краси і користі, тому проблема співвідношення краси і практичності (утилітарності) належить до центральних у промисловому мистецтві. Під утилітарним розуміють практичність, придатність і зручність у користуванні, технологічну й економічну доцільність, а під естетичним - конструктивність форми, її вишуканість, зовнішню ефектність, стильність тощо. На відміну від мистецького твору кожен технічний виріб має утилітарне призначення, тому його цінність визначається єдністю двох начал - краси і користі, форми і доцільності. Латинське слово "bellus" (краса) етимологічно повязане із словом "bonus" - зручний, корисний, придатний, так само "краса" латинською мовою-" formositas" (форма) підкреслює єдність прекрасного зовнішнього вигляду із доцільністю. Але велика потреба в красі стимулювала також розквіт пластичного (образотворчого) мистецтва, де присутня ідея "чистої" краси, коли створюються речі спеціально для милування ока, які володіють самостійною естетичною цінністю, наприклад твори живопису, скульптури, орнаментально-декоративної пластики.Якщо перші кроки промислового дизайну були повязані із необхідністю скрити деякі недоліки грубої механізованої роботи, певні вади, чи відвертий брак, то згодом власне через дизайн прийшло розуміння, що і машини можуть продукувати довершені речі. Філософи і мислителі ХVШ століття, передовсім представники Просвітництва, вже висловлювали тривожні думки з приводу суперечливого розвитку індустріального виробництва і деяких негативних наслідків майбутнього прогресу машинного виробництва, техніки, а також практичної і естетичної цінності техніки. Шіллер у "Листах про естетичне виховання людини" наголошував на найважливішому завданні культури, яке полягає в тому, аби в матеріальному виробництві форму було підпорядковано естетичним законам, бо лише з естетичного, а не суто утилітарного, може удосконалюватись моральність людини. Він висунув три найважливіших вимоги, які дотепер складають основу дизайнерської діяльності: 1) не вдавайтесь до виробництва тих речей, в яких не присутня особиста винахідливість; 2) не вдавайтесь до ретельної обробки речі заради неї самої, а лише заради її практичної мети; 3) ніколи не вдавайтесь до імітації або копіювання, хіба що задля спогаду про великий витвір минулого. Історію американського промислового дизайну започатковує художник П.Бернс, який виконуючи обовязки художнього директора великої електричної компанії з метою подолання конкуренції і успішного просування на світовий ринок, подбав про створення унікального обличчя фірми.Але водночас техніка, на думку філософа, "чужа і ворожа культурі і людині"; з її невпинним розвитком "весь світ вступає в катастрофічний період свого розвитку". Сьогодні часто можна чути звинувачення на кшталт того, що техніка і інформаційні технології дегуманізують людину, позбавляють її почуття індивідуалізації, "святості", "укоріненості" і, навпаки, культивують прагматизм, утилітаризм, космополітизм а тому в них захована небезпека "страшної поразки душевного життя людини, і насамперед, емоційного". В руслі подібних міркувань нині популяризується теза про те, що новітні засоби аудіовізуальної комунікації являються своєрідним "троянським конем", який ввійшовши до "храму мистецтва", руйнує його із середи
План
Зміст
Вступ
1. Поняття промислового мистецтва, технічної естетики і дизайну
2. Історична динаміка промислового мистецтва. Проблема гармонії краси і користі
3. Промислова естетика ХІХ-ХХ століття
4. Естетична цінність техніки і новітніх інформаційних технологій. Духовність людини в умовах сучасної техногенної цивілізації