Висвітлення розповсюдженості промислів по території Херсонської губернії залежно від щільності населення, групування за національними ознаками, певними галузями виробництва. Аналіз напрямів не землеробських занять селян та їх впливу на рівень розвитку.
Аннотация к работе
Одеський національний університет імені 1.1.The lack of profitability from the engagement in agriculture caused by shortage of arable land and large population density (Alexandria, Elisavetgrad counties) and imperfect agricultural implements, forced some of the inhabitants of the province to turn to ancillary trades: horticulture, viticulture, apiculture, stone quarrying, charring, fishing, weaving, pottery. Метою даної статті є на основі аналізу джерел та літератури висвітлити стан розвитку промислів та ремесел сільського населення Херсонської губернії, проаналізувати основні напрями не землеробських занять селянства, їх вплив на загальний рівень розвитку селянських господарств. Були в Єлисаветградському повіті не лише окремі господарі, а й цілі села, де розводили сади, що було відмінною підмогою сільському господарству, але в більшості своїй садівництво в повіті було розвинене погано. херсонський губернія землеробський У передмісті Дубоссар у 1888 р. за пуд на місці правили: яблук - 10-50 коп., груш - 20-75 коп., слив - 15-40 коп., вишень - 30-60 коп., персиків - 40 коп.-1 руб. В Одеському повіті у 1905 р. за пуд яблук давали 154 коп., груш - 113 коп., винограду - 135 коп., абрикос - 94 коп., вишень - 130 коп., черешень-162 коп.