Дослідження ґенези теоретичних уявлень щодо прокрастинації, визначення її вирізняльних рис, детермінант і динаміки. Побудова моделі детермінант прокрастинації. Характеристика основних симптомів та ознак зволікання. Оптимізація витрат часу особистості.
Аннотация к работе
Чернівецький національний університет імені Юрія ФедьковичаМету конкретизовано у таких завданнях: дати дефінітивну характеристику поняття «прокрастинація»; здійснити раціональну реконструкцію уявлень про прокрастинацію; виявити основні чинники та симптоми прокрастинації; розробити динамічну модель прокрастинації. OBRIEN (2002) від 80 до 95% студентів коледжів час від часу прокрастинують [30; 41], близько 75% студентів вважають себе прокрастинаторами (T. J. Грецький поет Гесіод (VIII-VII ст. до н. е.) у поемі «Труди і дні» теж осуджує зволікання: «Ніколи не відкладайте вашу роботу на завтра та на післязавтра; бо млявий працівник не заповнює свій сарай, як і той, хто відкладає свою роботу; ... людина, яка відкладає роботу, завжди в розоренні» [14, с. Ferrari зі колегами (1995) розглядає прокрастинацію як явище, яке існувало упродовж усієї історії людства, проте негативних конотацій набуло саме з приходом промислової революції (1750 р.), коли поряд з новими технологіями зявилися точні терміни виконання роботи [32]. прокрастинація мотивація особистість Як показує здійснений аналіз, ріст прокрастинації повязаний зі зміною технологій і часових рамок виконання завдань, що прикметно для нашого часу, у якому технології розвиваються стрімкими темпами, відбувається модернізація усіх сфер життєдіяльності людини та, відповідно, зростають вимоги до кваліфікації спеціалістів і результатів їхньої діяльності, до відповідальності фахівців, їхнього уміння аналізувати, прогнозувати наслідки своїх дій чи бездіяння, робити вибір та приймати його наслідки.