Необхідність упровадження прогресивного оподаткування доходів громадян на основі аналізу податкового навантаження, динаміки фіскальної достатності податку на прибутки фізичних осіб. Основна характеристика визначення неоподаткованого мінімуму достатків.
Аннотация к работе
Випуск 36. Збірник наукових праць ЧДТУНаведено обґрунтування необхідності упровадження прогресивного оподаткування доходів громадян на основі аналізу податкового навантаження, динаміки фіскальної достатності податку на доходи фізичних осіб, а також побудови економіко-математичної моделі. Токар, які пропонують такі ставки ПДФО: для осіб, що отримують доходи від одного до двох прожиткових мінімумів - 10%, від двох до трьох - 15%, від трьох до чотирьох - 17%, від чотирьох до пятьох - 19%, від пятьох до шістьох - 22%, дохід понад шість прожиткових мінімумів - 25% [6, с. Покатаєва, яка у статті «Доцільність упровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб"зазначає, що упровадження прогресивної шкали на доходи фізичних осіб є недоцільним, оскільки величина «фактично сплаченого % з доходів фізичних осіб» (що розраховувалась як податкове навантаження з ПДФО) із запровадженням малопрогресивної ставки 17% зменшилась і в подальшому упровадження диференційованої прогресивної шкали призведе до менших (за потенційні ) надходжень від ПДФО [8, с.240]. На нашу думку, це твердження є неправильним перш за все тому, що податкове навантаження з податку на доходи фізичних осіб (або як називає його автор - фактично сплачений % з доходів), що розраховується шляхом ділення надходжень від ПДФО на величину доходів громадян, перебуває в кореляційному звязку не лише із ставкою відсотка, а й 78 Левченко крім ставки %, виокремлює такі фактори: рівень доходів, джерело і характер походження доходів, розмір вільної від оподаткування частини доходу, структура те ефективність державних витрат, широта податкової бази, наявність податкових преференцій, рівень виконання платником податкових зобовязань перед бюджетом, ухилення від податків і рівень податкового планування, перекладення податкового тягаря, ступінь реалізації принципу рівності платників податків перед законом, рівень витрат на сплату податку [7, с.279].