Програмування розвитку реального сектору економіки в контексті результативності державної політики - Статья

Програмування розвитку реального сектору економіки в контексті результативності державної політикиПочаток активного використання державних програм як основного інструмента регулювання повязано з Великою депресією 1929-1933 рр. У 1960-1970-ті роки в промислово розвинутих країнах (насамперед у США) державне програмування стало розглядатися як не обхідний складник системи безперервного планування, основною метою якого є увязування перспективних цілей і завдань держави з його поточною бюджетною політикою. Державна програма розвитку реального сектору економіки (ДПРРСЕ) має створюватися на основі Закону України «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», керуючись її принципам та використовуючи певну систему показників. Через Державну програму розвитку реального сектору економіки України забезпечується цілеспрямований вплив держави на функціонування економіки, при цьому використовуються економічні та директивні методи державного регулятивного впливу (застосування загальнодержавних норм і нормативів, державного контракту, державного інвестування, регулювання цін на окремі види товарів та послуг тощо). Здійснення розроблення програми планується за такими етапами: перший - макроекономічний аналіз розвитку економіки за інтегральними макроекономічними показниками; другий етап повязаний із моделюванням основних макроекономічних пропорцій, особлива увага при цьому приділяється розробленню проекту державного бюджету на плановий період; третій етап повязаний із визначенням державних потреб у ресурсах, товарах та послугах для досягнення запланованих цілей; четвертий етап - це, власне кажучи, організаційно-економічний механізм реалізації поставлених цілей через важелі бюджетно-фінансового, грошово-кредитного, цінового та валютного регулювання, систему державного замовлення, державних контрактів, цільового програмування тощо (рис. Будемо враховувати, що діють такі визначення головних змістовних елементів політики розвитку реального сектору: Державна програма розвитку реального сектору економіки України - документ, у якому, відповідно до визначених цілей та пріоритетів, формується комплекс взаємоузгоджених завдань і заходів, виконавців та строків виконання, обсягів та джерел фінансування щодо реального сектору економіки.Головними підрозділами національного плану дій має бути: аналіз виробництва товарів та послуг; паливно-енергетичний комплекс (енергетика, вугільна промисловість, нафтогазова промисловість); легка промисловість, харчова промисловість; агропромисловий комплекс; транспорт і звязок; будівельний комплекс. Проводиться аналіз економічної ситуації за попередній період і на початок 2018 р. та попиту й пропозиції на внутрішньому та зовнішньому ринках товарів та послуг Аналіз економічної ситуації, наявних проблем соціально-економічного розвитку та державної політики, що проводилася у звітному періоді, стану її реалізації має бути комплексним і охоплювати всі боки та сфери економіки. Цей розділ передбачає виділення пріоритетів розвитку, які являють собою сфери, в яких важливо внести зміни, щоб сприяти досягненню загальнонаціональної мети, а саме збалансованого економічного зростання та підвищення рівня й якості життя населення. Ризики - розвиток негативних явищ в економіці, що можуть виникнути в періоді, на який розробляється програма, і призвести до невиконання очікувань щодо окремих програмних показників, навіть за умови ефективної державної політики, попередньо визначеної в сценарних умовах. Процес управління за ДПРРСЕ має базуватися на моніторингу факторних показників (регулятори: ВВП, зміна реального ВВП, валова додана вартість за галузями виробництва, обсяг промислової продукції тощо), їх аналізі з урахуванням впливу на цільовий показник (індикатори: податки, кредити, амортизація, інвестиції з державного бюджету, умови для іноземних інвесторів тощо), прогнозі можливих змін регуляторів, умовах розвитку обєкта управління, оцінці альтернативних варіантів рішення під час вибору найбільш ефективних варіантів за рахунок цілеспрямованої зміни регуляторів, що зумовлюють значення індикатора цього процесу.

1. Національний план дій щодо реального сектору економіки на 2018 р.