Програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12–13 років - Автореферат

Програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 роківНеухильне збільшення числа школярів з відхиленнями в стані здоровя обумовлює значимість досліджень, присвячених науковому обґрунтуванню безпечних і ефективних параметрів фізкультурно-оздоровчих занять з підлітками (В.А Шаповалова, 1992; Б.М. Програмування фізкультурно-оздоровчих занять для школярів має грунтуватися на адекватних методах педагогічного контролю і раціональних параметрах занять. Розробка основ програмування фізкультурно-оздоровчих занять дівчат-підлітків з урахуванням їхнього біологічного віку, рівня фізичного здоровя і підготовленості дозволить ефективніше здійснювати диференційований підхід на заняттях з 12-13-річними ученицями. Виявити мотиви до фізкультурно-оздоровчих занять дівчат 12-13 років. Усі основні положення дисертації використані для: вдосконалення навчальної дисципліни «Теорія і методика оздоровчої фізичної культури і масового спорту» і подані у вигляді курсів лекцій та практичних занять для студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України; удосконалення методики оцінки біологічного віку дівчат-підлітків; розробки програми фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами 12-13 років; розробки нормативів фізичної підготовленості дівчат-підлітків, які відповідають стабільному рівню їхнього здоровя; розробки дванадцятибальної системи оцінювання в рухових тестах, які відповідають новим Державним стандартам шкільної освіти.фізкультурний раціональний здоровя заняттяАналіз даних літератури показав, що використання засобів фізичної культури з оздоровчою метою є пріоритетним напрямком наукових досліджень у світовій і вітчизняній практиці. У результаті таких розробок установлена роль рухової активності, сформульовані загальні принципи використання фізичних вправ, уточнені мета та завдання занять, запропоновані тести і системи оцінки фізичного здоровя, фізичної підготовленості, встановлена ефективність використання окремих засобів програмування на фізкультурно-оздоровчих заняттях (А.Г. Дорожнова, 1983 та ін.), у літературі відсутні дані про інформативність цих систем, що не дозволяє зробити висновок про перевагу того чи іншого діагностичного методу та його використання в системі фізкультурно-оздоровчих заходів. У значній мірі знижує ефективність оздоровчих заходів відсутність адекватної оцінки індивідуальних особливостей організму дітей. Недостатньо розроблені питання програмування фізкультурно-оздоровчих занять з дівчатами-підлітками, хоча саме школярки мають значно гірші, ніж хлопчики, показники здоровя (В.А.Взаємодію рівня фізичної підготовленості і рівня здоровя визначали за допомогою аналізу співвідношення рівнів фізичної підготовленості і фізичного здоровя обстежених учениць та шляхом кореляційного аналізу. Результати кореляційного аналізу свідчать, що коефіцієнт канонічної кореляції між показниками фізичного здоровя, з одного боку, і фізичної підготовленості, з іншого, у школярок з низьким РФЗ дорівнює 0,616, нижчим за середній РФЗ - 0,656 і середнім РФЗ - 0,754, тобто кожний більш високий рівень фізичного здоровя обстежених дівчат обумовлений більш якісним станом їхньої фізичної підготовленості. Це підтверджує взаємозвязок показників фізичної підготовленості та фізичного здоровя дівчат-підлітків. Тому наступним кроком нашого дослідження було визначення кореляційного звязку між компонентами фізичного здоровя і фізичної підготовленості з метою виявлення ступеня їхньої взаємодії і статистичної вагомості впливу показників окремих рухових якостей на складові фізичного здоровя. З 105 коефіцієнтів кореляції між окремими компонентами фізичного здоровя і фізичної підготовленості 12-13-річних школярок 64% мають середню і високу залежність.До числа маловивчених аспектів даної проблеми належать: взаємодія показників фізичного здоровя і фізичної підготовленості учнів; визначення нормативної оцінки фізичної підготовленості з урахуванням рівня фізичного здоровя школярів; програмування фізкультурно-оздоровчих занять зі школярами. Вивчення потреб, мотивів та інтересів школярок 12-13 років показало, що серед обраних цілей занять переважають: потреба в рухах (70,3%), поліпшення форми тіла (62,6%), поліпшення здоровя (50,6%), активний відпочинок (28%), досягнення спортивного результату (25,3%) і потреба у спілкуванні (17,3%); інтерес до занять фізичними вправами підвищують ігровий і змагальний методи, музичний супровід, диференційований підхід; 78% опитаних не займаються у фізкультурно-оздоровчих групах. Проведений аналіз захворюваності учнів дозволив встановити динаміку захворюваності та визначити її специфіку, яка виявляється в підвищенні гострих респіраторних вірусних-інфекційних захворювань в осінньо-зимовий період, що обумовлює необхідність проведення профілактико-оздоровчих заходів у періоди, які передують цим сплескам.