Характерні тенденції розвитку структури, змісту, спрямованості програмно-нормативних основ фізичного виховання студентів у вищій школі України впродовж XX століття. Специфіка навчальних програм з фізичного виховання молоді в окремих зарубіжних країнах.
Аннотация к работе
ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спортуРоботу виконано у Луцькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: Вацеба Оксана Михайлівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Львівський державний інститут фізичної культури, проректор з наукової роботи і зовнішніх звязків. Третьяков Микола Олександрович, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач відділом соціально-гуманітарної, економічної освіти та виховної роботи науково-методичного Центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України. Захист відбудеться "9" грудня 2002 року о 16 годині 30 хвилин під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізичної культури (79000, м.За останні роки в Україні відбулося чимало якісних змін в ділянці розвитку правових, науково-теоретичних, програмно-нормативних, програмно-оціночних основ української системи фізичного виховання. Вперше в українській історії у грудні 1993 року прийнято Закон України "Про фізичну культуру і спорт", згодом - цілу низку важливих нормативних документів та програм, серед яких зазначимо Державну програму розвитку фізичної культури і спорту в Україні (1994), Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України (1996), Цільову комплексну програму "Фізичне виховання - здоровя нації" (1998) тощо. Магльований та ін.), однією із ключових проблем формування вітчизняних основ програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання є підготовка і впровадження сучасних навчальних програм, які б забезпечували вимоги держави в сфері гармонійного розвитку, фізичного та психічного здоровя молодої особи. Дисертаційне дослідження здійснювалося відповідно до теми 1.1.3 "Історико-методологічні аспекти розвитку вітчизняної фізичної культури" Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 1998-2000 рр. Державного комітету України з фізичної культури і спорту та теми 1.1.4 "Історико-методологічні засади розвитку української фізичної культури" Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України з номером державної реєстрації 0102U002641. Матеріали дисертації можуть бути використані при розробці державного стандарту та укладанні державної (типової) програми з фізичного виховання для студентів вищих навчальних закладів України III - IV рівнів акредитації; при написанні навчальних посібників з теорії і методики фізичного виховання студентської молоді; розробці спецкурсів та спецсемінарів для студентів спеціалізованих вищих навчальних закладів України; для проведення методичних обєднань, курсів підвищення кваліфікації та перепідготовки завідувачів та викладачів кафедр фізичного виховання вищих навчальних закладів України.У першому розділі "Програмне забезпечення навчального процесу - важлива складова фізичного виховання" обґрунтовано концепцію дослідження; узагальнено практичний досвід та наукові праці провідних вчених галузі з проблеми програмно-нормативного забезпечення процесу фізичного виховання студентів; висвітлено сучасні теоретичні підходи до принципів та специфіки укладання програм з фізичного виховання для студентської молоді. На думку багатьох фахівців, зважаючи на сучасні соціально-економічні та культурно-політичні умови розвитку України та відсутність єдиних підходів щодо розробки та укладання уніфікованої, типової програми з фізичного виховання для студентів, навчальні програми з фізичного виховання повинні відповідати таким критеріям: вирішувати комплекс освітніх, розвиваючих, виховних завдань. мати виразну гуманістичну і оздоровчу спрямованість, сприяти гармонійному розвитку особистості, будуватися на науково обґрунтованих підходах, вирішувати проблему індивідуалізації навчального процесу та диференційованої організації занять з урахуванням стану здоровя, фізичної підготовленості та інтересів студентів. мати обовязковий та варіативний компоненти мати можливості для змін, корекції відповідно до потреб часу, контингенту, нових наукових даних. вирішувати проблему переходу до акцентованого використання окремих видів спорту як засобу фізичного виховання. З метою узагальнення практичного досвіду організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах в травні 2000 року було проведено анкетування завідувачів та провідних викладачів кафедр фізичного виховання вищих навчальних закладів Волинської та Львівської областей. У третьому розділі "Історико-порівняльна характеристика навчальних програм з фізичного виховання студентської молоді" подано характеристику програмно-нормативного забезпечення фізичного виховання студентської молоді в Україні в різні історичні періоди ХХ століття та розкрито основні тенденції укладання навчальних програм з фізичного виховання для студентів.