Програма зайнятості населення як один із механізмів державного регулювання ринку праці, її зміст та значення. Оцінка ролі и подальших перспектив механізму політики регулювання зайнятості населення на регіональному рівні. Головні заходи її активізації.
Аннотация к работе
У програмах, розроблених в Україні, узагальнюються конкретні заходи щодо створення відповідного правового, організаційного та методичного забезпечення політики зайнятості за такими напрямами: • формування механізму диференційованого підходу щодо збереження робочих місць; Заходи щодо реалізації державної політики зайнятості на територіальному рівні ураховують необхідність сприяння будь-яким формам розширення сфери прикладання праці, в тому числі створення ових робочих місць, забезпечення умов для розвитку підприємництва та працевлаштування незайнятого населення і безробітних; забезпечення державних гарантій зайнятості для окремих категорій населення; поліпшення системи професійної орієнтації, підготовки й перепідготовки кадрів, матеріальної підтримки безробітних та їхніх сімей; організації громадських робіт тощо. Інформаційне забезпечення державного регулювання зайнятості є водночас умовою і елементом механізму реалізації, оскільки воно дає змогу простежити структурні зрушення в зайнятості, динаміку трудових процесів, зміни кількісних і якісних показників рівня життя населення. Особливе місце у системі державного управління зайнятістю на макро-і мікрорівні займає регулювання оплати праці, що тісно повязано з політикою ціноутворення, оподаткування, зайнятості, соціального забезпечення. Субєктами державного регулювання зайнятості в регіонах виступають обласні державні адміністрації (та відповідні управління у їх структурі), органи місцевого самоврядування, представництва (регіональні відділення) державної служби зайнятості, до завдань яких віднесено: зменшення рівня безробіття, реалізація державної політики у сфері соціально-трудових відносин на підзвітних територіях, забезпечення підвищення рівня зайнятості населення, оплати і належних умов праці, трудової міграції, пенсійного забезпечення, соціального захисту та соціального обслуговування населення, створення нових робочих місць, сприяння індивідуальній підприємницькій ініціативі, підвищення якості робочої сили, сприяння соціальному розвитку області тощо.Отже, у сучасних умовах структура зайнятості населення значною мірою змінюється під впливом міграційних процесів, розвиток яких, з одного боку, є наслідком демократизації суспільно-виробничих відносин, а з іншого - результатом реакції громадян на характер економічних перетворень в країні, їх невдоволення відсутністю позитивних результатів таких перетворень з погляду покращення свого рівня життя.
Вывод
Отже, у сучасних умовах структура зайнятості населення значною мірою змінюється під впливом міграційних процесів, розвиток яких, з одного боку, є наслідком демократизації суспільно-виробничих відносин, а з іншого - результатом реакції громадян на характер економічних перетворень в країні, їх невдоволення відсутністю позитивних результатів таких перетворень з погляду покращення свого рівня життя.
Досвід показує, що втручання держави у трудові відносини має бути виваженим і програмно плановим, ґрунтуватися на наукових прогнозах і довгостроковій політиці, враховуючи загальноекономічну конюнктуру. Разом з тим у розвинутих країнах держава не втручається у власне підприємницьку діяльність, яка до того ж стає більш ефективною за рахунок державних програм.
Список литературы
1. Транченко Л.В. Програма зайнятості населення як один із механізмів державного регулювання ринку праці
2. Плотнікова М.Ф. Перспективи механізму політики регулювання зайнятості населення на регіональному рівні
3. Бендесюк О.О. Заходи активізації зайнятості населення