Загальний аналіз методологічних підходів до прогнозування врожайності сільськогосподарських культур. Приклад моніторингу змін стану сільськогосподарських угідь з використанням матеріалів дистанційного зондування Землі і вегетаційного індексу NDVI.
Аннотация к работе
Мельник, В.М. Растрово-електронна стереомікро-фрактографія: монографія / В.М. Мельник, А.В. Шостак. Мельник, В.М. Работы по теории информации и кибернетике: пер. с англ.Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого виконує проект упровадження європейської системи прогнозування урожайності MARS/CGMS, розробленої в Обєднаному дослідницькому центрі Європейської економічної комісії. Врожайність агрокультур залежить від агрокліматичних, ґрун-тових та агротехнічних факторів, тому і методи її прогнозування базуються на накопиченні інформації про різні ресурси - агрометереологічні, ґрун-тові, статистичні та дані ДЗЗ. Для виявлення такої залежності застосовуються методи лінійного і нелінійного регресійного аналізу, нейронні мережі; досліджуються залежності врожайності від агрохімічних властивостей ґрунту (РН, вміст органічних речовин, азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію) та інших характеристик ґрунту: текстура, тип, глибина верхнього шару (ці характеристики первинні, від них залежать агрохімічні властивості), метеорологічних параметрів (опади, температура, сонячна радіація). Методи, які використовують дані ДЗЗ, можна розділити на два класи: 1) методи, котрі повязують урожайність та спектральні характеристики з використанням регресійних моделей і вегетаційних індексів; 2) методи, які використовують оцінки стану рослинності (такі як LAI і біомаса) за даними ДЗЗ для калібрування механістичних моделей зростання.