Дослідження клініко-лабораторних даних хворих на гостру лімфобласну та мієлобластну лейкемію як без клінічних та лабораторних ознак нейролейкемії, так і з нейрорецидивом. Прогноз перебігу хвороби на підставі дослідження вмісту ферменту тимідинкінази.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукДеякі роботи, що присвячені вивченню динаміки вмісту ТК у СМР хворих із злоякісними пухлинами ЦНС, підтверджують важливість дослідження цього ферменту для прогнозу перебігу захворювання (J.S. Отже, аналіз цієї проблеми серед дорослих хворих із гострими лейкеміями та встановлення кореляцій між значеннями ТК у сироватці крові і СМР у різні періоди перебігу захворювання може бути важливим для прогнозування виникнення та перебігу нейролейкемії і потребує подальшого вивчення з метою опрацювання нових прогностичних критеріїв та оптимізації схем лікування. Тема дисертаційної роботи безпосередньо повязана з науково-дослідною роботою, котра виконується в Інституті гематології та трансфузіології АМН України “Розробити нові критерії прогнозу перебігу гострої мієлобластної лейкемії в залежності від цитогенетичних порушень, імунологічних і ферментативних змін, показників метаболічної інтоксикації” (Шифр теми АМН. П.01.06, № Державної реєстрації 0106U000836) та науково-дослідною роботою “Визначити основні закономірності морфофункціональних порушень імунокомпетентних клітин та змін імунітету при мієлоїдних новоутвореннях” (Шифр теми АМН Ф.02.05. Дослідити динаміку вмісту ТК у сироватці крові, СМР пацієнтів з гострою лімфобласною лейкемією (ГЛЛ) і гострою мієлобластною лейкемією (ГМЛ), розробити додаткові критерії діагностики і прогнозування перебігу нейролейкемії з метою індивідуалізації схем лікування хворих на гострі лейкемії. Проведене комплексне дослідження динаміки вмісту ТК у СМР та сироватці крові у хворих на гострі лейкемії як без клінічних та лабораторних ознак нейролейкемії, так і з нейрорецидивом, суттєво розширює діапазон прогностичних критеріїв та діагностичних можливостей, створює засади моніторингу змін у ЦНС хворих на гострі лейкемії та індивідуалізації їх лікувальної тактики.За вмістом ТК у сироватці крові пацієнтів із ГЛЛ визначено ризик розвитку ускладнень: § до групи із сприятливим прогнозом перебігу захворювання відносяться особи, котрі досягли клініко-гематологічної ремісії, вміст ТК у сироватці крові яких зменшується до значень, що не перевищують граничні (5,0-9,0 Од/л) після завершення курсу індукції ремісії з подальшою їх повною нормалізацією (<5,0 Од/л); § до групи середнього ризику належать особи, які досягли клініко-гематологічної ремісії, із вмістом ТК у сироватці крові, що має стійку тенденцію до зниження протягом всього періоду індукційної хіміотерапії, проте залишається досить високим (?10,0 Од/л) після її завершення; § стабільне підвищення вмісту ТК у сироватці крові хворих на ГЛЛ в період ремісії (?10,0 Од/л) прогнозує розвиток рецидиву захворювання (однак не дає підстав прогнозувати його характер - кістково-мозковий рецидив, нейрорецидив, комбінований рецидив, тощо). На підставі запропонованих критеріїв діагностики та прогнозу виникнення нейролейкемії розроблено схеми спостереження за процесом перебігу змін у ЦНС, що передбачають визначення вмісту ТК у сироватці крові та СМР пацієнтів, хворих на гострі лейкемії, на початку захворювання, в період індукції і консолідації ремісії, в ремісії та під час рецидиву (нейрорецидиву) захворювання. Вміст ТК у сироватці крові та СМР пацієнтів з лейкемією слід визначати на початку захворювання, в період індукції ремісії, після завершення курсу індукційної хіміотерапії, після завершення курсу консолідації та в період ремісії, оскільки динаміка змін концентрації даного ферменту є цінним діагностичним критерієм для корекції лікувальної тактики.