Прогнозування вартості культурних цінностей у контексті історії математичного прогнозування - Статья

бесплатно 0
4.5 174
Прогнозування вартості основних культурних цінностей, що є цікавою як для учасників ринку пам"яток культури, так і для фінансистів та музейних працівників. Основні суттєві розширення прикладних можливостей методу найменших квадратів у ХІХ столітті.


Аннотация к работе
УДК 069.51 Індутний Володимир Васильович© доктор геолого-мінералогічних наукОтже, ціна, як цілком слушно вважають спеціалісти антикварного ринку, є продуктом домовленості продавця і покупця, а відповідно, у реальних передбаченнях може описуватися сумами від нуля (коли це подарунок) до дуже значних величин. Разом з розвитком функції індивідуальної здатності до передбачень, особливого й революційного значення у первісних людей набули графічні та звукові символи, які дозволяли упредметнювати і робити змістовними підсвідомі почуття, ще не осмислені знання, здійснювати передачу корисних навичок, навчати фіксувати важливі події, а також якось виправдати наявні правила суспільного устрою. Недивно, що первісна математична наука народжувалася як осмислений спосіб використання символів і абстрактних уявлень для пізнання невідомого [5] й прогнозування чисельно визначених величин або властивостей обєктів природи та обєктів, створюваних людиною. Сто років поспіль дійсно доленосним відкриттям у сфері математичного прогнозування стали роботи видатного німецького математика Карла Фрідріха Гауса (1777-1855), який приблизно у 1795-1798 роках, досліджуючи алгебраїчними методами явище довільного відхилення значень двох емпірично спостережених і взаємозалежних характеристик, винайшов універсальний спосіб пошуку параметрів оптимального лінійного рівняння для апроксимації їх залежності на основі обрахування найменших квадратичних відхилень від математично описаної функції, яка прогнозує їх співвідношення. Суть методу Гауса полягає у тому, що при емпіричному спостереженні двох залежних перемінних - "х" та "у" - завжди виникають відхилення, тобто суттєві неточності їх вимірювання (див. малюнок), які ми, як правило, не можемо пояснити, і які не дають змоги чітко визначити формульну залежність перемінних за допомогою, наприклад, лінійного рівняння виду: y = a•x b; де: у та х - спостережені перемінні; а - коефіцієнт, який визначає нахил теоретично обчисленої функції; b - вільний член рівняння або значення "у" при х = 0.
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?