Ретроспективний клініко-статистичний аналіз історій пологів вагітних з ПЕ для виявлення частоти дисбіозів. Мікробіологічний статус піхви та кишечника у вагітних з ПЕ. Вивчення змін показників антистресової системи. Лікувально-профілактичних заходів.
Аннотация к работе
Горького Науково-дослідний інститут медичних проблем сімї Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукГорького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО. доктор медичних наук, професор Діденко Людмила Василівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, м. Вперше на підставі порівняльного аналізу результатів обстеження вагітних з ПЕ залежно від наявності дисбіозу визначено прогностичні чинники ризику з розвитку дисбіозу на тлі ПЕ, які ввійшли до прогностичної моделі, що дозволяє з високим ступенем ймовірності прогнозувати розвиток дисбіотичних станів у таких вагітних. Розроблений та впроваджений науково обґрунтований комплекс лікувально-профілактичної терапії для вагітних групи ризику розвитку дисбіозу на тлі ПЕ, який включає пробіотикотерапію з використанням симбітеру-2 та препарату з вираженими імуномоделюючими, антиоксидантними властивостями, що є також донатором оксиду азоту - глутаргіну. Впроваджена комплексна програма ведення сприяла у більшості випадків нормалізації мікробного пейзажу кишечнику, зменшенню частоти дисбіотичних станів піхви у вагітних групи ризику у 1,97 рази, частоти розвитку ПЕ у 2,9 рази, знизила число ускладнень в пологах - у 1,98 рази, гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді у 2,9 рази та інфекційних ускладнень в неонатальному періоді - 2,6 рази. Установлено, что дисбиотические состояния у беременных с ПЭ сопровождались достоверными иммунологическими нарушениями: снижением Т-лимфоцитов (CD3 ) на 36,4 % за счет Т-хелперов (CD4 ), что сопровождалось сдвигом иммунорегуляторного индекса влево; снижением функционирования фагоцитарной активности моноцитов, а именно - фагоцитарного индекса, индекса переваривания, индекса аттракции более чем на 20 %; повышением общего уровня циркулирующих иммунных комплексов в 2 раза, дефицитом местного иммунитета, прежде всего за счет снижения уровня лизоцима у 1,8 раз.Прееклампсія (ПЕ) вагітних належить до однієї з найактуальніших проблем акушерства, що повязано з її частотою, яка, за даними різних авторів, коливається від 2,3 до 16 % і не має тенденції до зниження (Б.М. Резервом удосконалення методів ранньої діагностики, прогнозування та профілактики дисбіозу на тлі ПЕ може бути поглиблене вивчення їх патогенетичних факторів, а саме - стану системи адаптації організму, імунологічних та мікробіологічних показників при цій патології, що дозволить зменшити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з дисбіозом на тлі ПЕ. Мета дослідження: Зменшити частоту розвитку дисбіозу у вагітних з ПЕ та акушерських і перинатальних ускладнень шляхом використання сучасних технологій прогнозування, діагностики та розробки профілактично-лікувальних заходів. Проаналізувати зміни показників антистресової системи у вагітних із дисбіозом на тлі ПЕ (кортизол (К), циклічний аденозінмонофосфат (ЦАМФ)) та встановити їх роль у розвитку цих ускладнень. Розроблено систему прогнозування розвитку дисбіозу у вагітних з ПЕ, що дає можливість своєчасно формувати групи ризику щодо можливого ускладнення перебігу вагітності з метою проведення превентивного лікування на різних етапах диспансерного спостереження за вагітними.Для виконання І етапу був проведений ретроспективний аналіз 2750 історій пологів, на підставі якого проведено аналіз анамнестичних та клінічних показників перебігу вагітності та пологів у жінок з ПЕ та дисбіозом піхви (група А - 102 (79,1 %) жінки), з ПЕ та відсутністю ознак дисбіозу (група В - 27 жінок (20,9 %)) та у 50 жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів (група С). На ІІ етапі дослідження для оцінки значимих клініко-лабораторних показників проведено порівняльний проспективний аналіз у вагітних різних клінічних груп у термінах гестації 34-40 тижнів: 30 пацієнток з наявністю ознак ПЕ та дисбіозу (ПЕ Д); 25 пацієнток з наявністю ознак ПЕ та відсутністю ознак дисбіозу (ПЕ) та 25 вагітних з дисбіозом піхви різного ступеня тяжкості без ознак ПЕ (Д). На IV етапі на основі розрахунку індикативного індексу при обстеженні вагітних у термінах гестації 18-20 тижнів виділили групи жінок високого (138 жінок) і низького ризику (30 жінок) з розвитку дисбіозу на тлі ПЕ. Впроваджено комплекс лікувально-профілактичної терапії із застосуванням симбітеру-2 та глутаргіну 71 вагітній групи високого ризику з розвитку дисбіозу на тлі ПЕ (основна група) у термінах гестації 20-22, 28-30 та 34-36 тижнів. Звертає на себе увагу високий інфекційний фактор у вагітних з дисбіозом на тлі ПЕ, який був вірогідно більшим у порівнянні з такими у вагітних групи Д та ПЕ.На підставі комплексного вивчення клінічного, бактеріологічного, імунного та гормонального статусів у пацієнток з дисбіозом на тлі прееклампсії розроблена та науково обґрунтована схема лікувально-профілактичних заходів у пацієнток з даною патологією, що дозволило знизити частоту акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних групи ризику.