Прогностичний і лікувально-профілактичний алгоритм дій жінок зі сполучнотканинною дисплазією в ході пологів. Аналіз розповсюдженості НДСТ серед жінок Харківського регіону в гестаційному періоді. Комплексна метаболічна схема допологової підготовки.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукАномалії родової діяльності (АРД), як наукова і клінічна проблема, мають безпосередній звязок з концепцією безпечного материнства, впроваджуваної в сучасному суспільстві, що визначає медико-соціальну значимість нових досліджень причин порушень скоротливої діяльності матки (СДМ) і шляхів їх профілактики [Ю.П. Аналіз причин недостатньої ефективності існуючих підходів до медичного керування СДМ дозволив нам визначити, в числі перспективних напрямків, дослідження спадкової детермінації АРД з позицій особливостей обмінних процесів в організмі жінки. Відсутність цілісних наукових уявлень щодо ролі системних розладів СТ як можливого джерела патології СДМ визначає актуальність даного дослідження, присвяченого особливостям клініки та патогенезу АРД у жінок з НДСТ, відпрацюванню раціональних підходів до їх розродження. Дисертацію виконано відповідно до планової науково-дослідної теми кафедри медичної генетики та ультразвукової діагностики «Прогнозування та профілактика патології гестаційного періоду в сімях із сполучнотканинними дисплазіями», яка є частиною науково-дослідної роботи Харківської медичної академії післядипломної освіти «Роль системи сполучної тканини у патогенезі специфічних і неспецифічних захворювань» (№ державної реєстрації 0108И002122). За результатами комплексного клініко-епідеміологічного і синдромологічного дослідження визначено і дано оцінку впливу НДСТ щодо особливостей вступу в пологи, тривалості фаз пологів і спектру АРД.Першим кроком було суцільне ретроспективне рандомізоване контрольоване дослідження 1625 жінок (популяційна когорта), вагітність яких завершилась пологами протягом 2006 р. Це дозволило сформувати дві клінічні групи ретроспективного спостереження: Р-1 (жінки з ознаками НДСТ - 521 особа; 32,3 % від загальної кількості) і Р-2 (1094 жінки без клінічно значимих ознак НДСТ; 67,7 %). Другим кроком було вибіркове проспективне обстеження (протягом 2007-2008 рр.) для уточнення особливостей формування «пологової домінанти», перебігу вагітності і пологів, стану ФПК, клініки аномалій СДМ при НДСТ, зясування ефектів двох варіантів допологової підготовки, до якого запрошено 196 рандомізовано відібраних жінок з доношеною одноплідною вагітністю, без тяжких екстрагенітальних захворювань, загострення інфекційних процесів, передлежання плаценти, вад розвитку плода. За наявністю НДСТ їх було розподілено на дві базові клінічні групи: група А (основна - 98 жінок з НДСТ) і група Б (порівняльна - 98 осіб без наявності ознак НДСТ в фенотипі). Обидві групи з дотриманням принципу «копія-пара» було додатково розподілено за критерієм використання під час вагітності препаратів прогестерону, що дозволило сформувати чотири клінічні групи: А1 (48 жінок з НДСТ, які для лікування загрози аборту, а після 22 тижнів - профілактики недоношування отримували препарати прогестерону), А2 (50 вагітних з наявністю НДСТ, без застосування препаратів прогестерону), Б1 (48 пацієнток без ознак НДСТ, яким проводилася терапія препаратами прогестерону), Б2 (50 спостережень жінок без НДСТ з неускладненим перебігом вагітності - контроль).У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі зниження частоти ускладнених і патологічних пологів, сутністю якого є визначення недиференційованої дисплазії сполучної тканини як фактору акушерського ризику і передумови для аномалій скоротливої діяльності матки, а також наукове обґрунтування нівелювання негативного впливу розладів, асоційованих з недиференційованою дисплазією сполучної тканини, шляхом призначення препаратів прогестерону під час вагітності й метаболічної підтримки в допологовій підготовці. Типовий для недиференційованої дисплазії сполучної тканини спектр акушерської патології та ускладнень пологів включає: передчасні (22-27 тиж.) й запізнілі (після 42 тиж.) пологи, передчасний розрив навколоплідних оболонок, стрімкі й швидкі пологи, патологічний прелімінарний період, первинну слабкість пологової діяльності, аномалії прикріплення плаценти, кровотечі після пологів. У патогенезі аномалій родової діяльності у жінок з недиференційованою дисплазією сполучної тканини фундаментальне значення має єдність морфо-функціональних змін у матці й в посліді, які доводять, що структури матково-плацентарного комплексу, як «колагенізовані» органи, є обєктами реалізації системного дефекту сполучної тканини в гестаційному періоді.