Клінічні критерії порушень репродуктивної системи жінок, які входять до групи радіаційного ризику внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вивчення особливостей імунного гомеостазу, нейроендокринного статусу та мікробіоценозу піхви.
Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукРобота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Іванюта Лідія Іванівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення реабілітації репродуктивної функції жінок. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, академік НАН України Грищенко Валентин Іванович, Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології; доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Київський медичний інститут Української асоціації народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології. Захист відбудеться “18 ”грудня 2001 року о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями “Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Доведено, що жінки, які мешкають на радіаційно забруднених територіях та евакуйовані із зони аварії складають групу ризику щодо порушення репродуктивної функції, саме тому дослідження стану гіпофізарно-гонадно-тиреоїдної системи, загального та локального імунітету, системи ПОЛ/АОЗ, мікробіоценозу піхви у цих жінок повинно ввійти в обовязковий перелік методів обстеження. Для вирішення поставлених завдань проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 1221 жінки у віці від 19 до 40 років в динаміці з 1987 по 1998рр. Усі обстежені розподілені на групи: 211 жінок евакуйовані в перші три дні із зони аварії (I група), 560 жінок, які постійно проживають на контрольованих у радіаційному відношенні територіях - м. Для подальшого аналізу в кожній групі ми виділили 3 підгрупи жінок залежно від форми неплідності: перша підгрупа - жінки з неплідністю запального генезу (хворі з хронічним сальпінгітом, оофоритом, периметритом); друга підгрупа - жінки з поєднаною неплідністю (поєднання хронічного запального процесу з СПЯ, внутрішнім генітальним ендометріозом); третя підгрупа - обстежені з ендокринною неплідністю (СПЯ, внутрішній генітальний ендометріоз, кісти яєчників). Якщо у 1987 році нормальний менструальний цикл відмічався у 60 (28,4 %) жінок першої групи, що вдвічі нижче, ніж у ІІ групі та в групі порівняння, то в 1998 році - у 49 (23,3 %) жінок першої групи, у 112 (20,0 %) другої та у 225 (50,0 %) третьої групи. У 36 % жінок першої групи та у 48 % жінок другої групи відмічена значна гіперімуноглобулінемія А, яка досягала в 24 % випадків гранично високих концентрацій (2,2-2,6 г/л), при середніх значеннях у виборці 1,38±0,03 г/л в першій групі та 1,46±0,05 г/л в другій групі.У дисертації наведено клініко-параклінічне обгрунтування та представлено нове вирішення наукового напрямку, що виражається в удосконаленні й оптимізації методів діагностики, лікування, профілактики та прогнозуванні порушень генеративної системи у жінок, які зазнали радіаційної дії з метою відновлення їх репродуктивного здоровя. Вплив факторів оточуючого середовища після аварії на ЧАЕС призвів до зростання загальної (у 70,5 % евакуйованих та у 66,0 % жінок з КТ) та гінекологічної захворюваності (у 81,0 % та 89,5 % жінок відповідно). У евакуйованих жінок ці зміни виявляються вже в перші роки, а у жінок з КТ через 5 років після аварії, що свідчить про виснаження механізмів адаптації під впливом несприятливих факторів оточуючого середовища. Зростання гінекологічної патології відбувалось за рахунок збільшення запальних захворювань внутрішніх статевих органів (у 67,3 % евакуйованих та у 88,6 % жінок з КТ), порушень менструального циклу (у 63,0 % евакуйованих та 57,3 % жінок з КТ), доброякісних пухлин яєчників (у 13,2% та у 9,3 % жінок відповідно), захворювань шийки матки (у 27,0 % і 20,5 % жінок), лейоміоми матки, генітального ендометріозу (у 12,8 % евакуйованих та у 10,9 % жінок з КТ). Зміни гіпофізарно-гонадної системи у жінок, які зазнали радіаційної дії неоднозначні і прямо залежать від тривалості впливу малих доз радіації та захворювання.