Прогнозування дуоденальної кровотечі та вибір методу хірургічного лікування виразок дванадцятипалої кишки - Диссертация

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ Прогнозування дуоденальної кровотечі та вибір методу хірургічного лікування виразок дванадцятипалої кишкиРобота виконана у Тернопільській державній медичній академії ім. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ковальчук Леонід Якимович, Тернопільська державна медична академія ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Василюк Михайло Дмитрович, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри факультетської хірургії; Захист дисертації відбудеться “26 ”жовтня 2000 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.601.01 у Тернопільській державній медичній академії ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Тернопільської державної медичної академії ім.Одним з найважчих ускладнень виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, що становлять реальну загрозу життю хворого, є кровотеча з виразки (Передрий В.Г., 1997, Ратнер Г.Л., 1999, Григорьев П.Я., 1999). За даними літератури, серед гострих шлунково-кишкових кровотеч 52,76 % зумовлено виразковою етіологією, причому у 23,20 % хворих виразка локалізується у дванадцятипалій кишці (Чернов В.Н., 1999; Григорьев П.Я., Исаков В.А., 1997; Кулачек Ф.Г., 1999). Відомо, що частіше кровотеча буває з виразок, розташованих на задній стінці дванадцятипалої кишки, особливо тих, що пенетрують у головку підшлункової залози чи печінково-дванадцятипалу звязку. Незважаючи на велику кількість досліджень, присвячених виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, питання вибору методів лікування в таких хворих залишається актуальним. Покращити результати лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки шляхом прогнозування ризику розвитку кровотечі за допомогою компютерної математичної моделі та вибору адекватного методу хірургічного лікування.Проаналізовано медичні карти 288 хворих, прооперованих з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в клініці шпитальної хірургії в період з 1991 по 1999 рр. При цьому були виключені хворі, з ознаками, що не визначають патогенез виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, проте можуть впливати на розвиток кровотечі: з патологією згортання крові (у відібраних хворих нормокоагулограма); з важкою декомпенсованою супровідною патологією (гіпертонічна хвороба ІІІ ст., НК ІІБ-ІІІ ст.; неоплазії; цукровий діабет І типу, декомпенсований цироз печінки; туберкульоз). Метод дозволяє не тільки дати обєктивну візуальну оцінку патологічного процесу, але і провести забір біопсійного матеріалу з наступним дослідженням, виконати прицільне дослідження шлункового кровобігу, РН шлунка і дванадцятипалої кишки. При ендоскопічному дослідженні визначали локалізацію, розміри, глибину, форму, дно, колір, характер країв, вираження запального валу навколо виразкового дефекту, деформацію стінок шлунка і дванадцятипалої кишки, вираження перистальтики, еластичність складок, наявність шлунково-стравохідного рефлюксу, ступінь запалення слизової гастродуоденальної зони, наявність фібринозного покриття, слизу, жовчі. для вивчення морфологічної картини слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, визначення ступеня заселення її Helicobacter pylori за допомогою стерильних біопсійних щипців проводили множинну біопсію слизової оболонки. У звязку з тим, що зміни регіонарного кровобігу шлунка та дванадцятипалої кишки після профузних кровотеч можуть суттєво впливати на перебіг виразкового процесу та регенерацію тканин, то доцільним є врахування порівняльної характеристики змін кровотоку при прогнозуванні розвитку кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки. У наших дослідженнях вивчення біоптатів, взятих у хворих на виразкову хворобу, показало наявність морфологічних порушень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання прогнозування дуоденальної кровотечі при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки шляхом визначення ступенів ризику цього ускладнення за допомогою математичної моделі та вибору методу хірургічного лікування на основі запропонованого алгоритму. Збільшенню достовірності прогнозування дуоденальної кровотечі сприяють визначені прогностичні коефіцієнти для найвагоміших факторів ризику кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки та встановлені ті з них, що мають взаємний потенціювальний вплив: інвазія Helicobacter pylori, зниження IGA та підвищення кількості циркулюючих імунних комплексів, низькі величини швидкості локального кровобігу у дванадцятипалій кишці. Застосування створеної уніфікованої бази даних за міжнародними стандартами HL7 і розробленої на її основі двохетапної прогностичної математичної моделі підвищує достовірність визначення ризику розвитку кровотечі та показань до вибору методу хірургічного лікування. Виділені ступені ризику кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки дають можливість проводити диференційований вибір методу хірургічного лікування.

Основний зміст роботи