Вивчення клініко-епідеміологічної ситуації черепно-мозкового травматизму у промисловому регіоні України, особливості його розвитку в міських умовах та сільській місцевості. Аналіз надання допомоги потерпілим на ЧМТ в нейрохірургічних стаціонарах.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наукКлініко-епідеміологічне дослідження черепномозкової травми дозволило розробити математичну модель прогнозування динаміки розвитку травматизму з точністю до 1%. Результати прогнозу дозволили оптимізувати структуру нейрохірургічної служби регіону, визначити напрямки удосконалювання дошпитальної, першої медичної та спеціалізованої допомоги. Прогнозування кінцевих наслідків диференційованого лікування травматичних осередкових внутрішньочерепних крововиливів за допомогою інформаційних технологій був ефективний при субдуральних (точність прогнозу - 74%) та епідуральних крововиливах (точність - 71%) і менш точний при внутрішньомозкових (54%). Телекомунікаційні системи звязку дозволяють поліпшити і прискорити надання спеціалізованої допомоги потерпілим у віддалених районах і містах регіону. В настоящей работе изучена распространенность черепно-мозговой травмы в крупном промышленном регионе, разработана технология прогнозирования динамики развития этого вида травматизма, выработаны методики оптимизации оказания помощи пострадавшим с травматическими очаговыми внутричерепными кровоизлияниями.На основі мультицентричних досліджень ефективності надання допомоги потерпілим з ЧМТ визнано вирішальне значення саме організаційних заходів у поліпшенні результатів лікування цієї категорії хворих (Филлипов Б.А. та співавт.,1998; Морозов А.М., 1999). Система охорони здоровя, що сформувалася в Україні, з виділенням первинної, вторинної і третинної ланок надання медичної допомоги, визначає особливості побудови діагностичних і лікувальних заходів в умовах дільничних та районних лікарень, непрофільних міських стаціонарів, травмпунктів і спеціалізованих нейрохірургічних центрів. Травматичні вогнищеві внутрішньочерепні крововиливи, що складають від 2 до 4,4% (Потапов А.А. та співавт., 1992; Полищук Н.Е., 1995; Коновалов А.Н. та співавт., 1998; Лебедев В.В., Крылов В.В., 2000) від усієї ЧМТ, часто ведуть до летального кінця або тяжких ускладнень, що призводять до зниження працездатності і інвалідизації потерпілих. У 70-80 роках ХХ століття підозра на наявність внутрішньочерепного травматичного вогнищевого крововиливу визначала застосування оперативного втручання в ургентному порядку (Денисенко Л.В., 1965; Васин Н.Я. та співавт., 1982; Зотов Ю.В., Щедренок В.В., 1984; Badcock K.A., 1988; Borzone M. et.al., 1988). Створення і впровадження таких систем дозволить прискорити і підвищити точність діагностики внутрішньочерепних крововиливів, обєктивізувати оптимальну тактику лікування потерпілих, що в значній мірі знижує летальність і підвищує якість надання нейрохірургічної допомоги потерпілим і, особливо, із травматичними вогнищевими внутрішньочерепними крововиливами.Вперше отримані результати епідеміологічного дослідження черепно-мозкового травматизму у великому промисловому регіоні України в динаміці; виявлені особливості його розвитку в міських умовах та сільській місцевості. На підставі вперше запропонованого програмно-математичного підходу науково обґрунтовано прогноз динаміки розвитку черепно-мозкового травматизму в умовах великого промислового регіону. Проведений аналіз якості і відповідності прийнятим стандартам надання допомоги потерпілим з ЧМТ на первинному, вторинному і третинному рівнях її надання дозволив запропонувати обгрунтовані підходи по оптимізації і поліпшенню надання допомоги цій категорії хворих на всіх етапах. Розроблено інформаційно-статистичну методику збору, кодування та обробки інформації про черепно-мозкову травму. Створена програма автоматизованого прогнозування найближчих результатів при травматичних вогнищевих внутрішньочерепних крововиливах дозволяє обєктивізувати вибір лікування потерпілих із внутрішньочерепними крововиливами.Результати дослідження апробовані на: Донецькій обласній конференції невропатологів (Донецьк, 2000 р.), зборах Донецької обласної асоціації нейрохірургів (Донецьк, 2001 р.). Основні положення дисертації обговорені на: 4-х науково-практичних конференціях клініки нейрохірургії Донецького обласного клінічного територіально-медичного обєднання; 2-й конференції Українського суспільства нейронаук (Донецьк, 2001р.), ХІІІ зїзді травматологів і ортопедів України (Донецьк, 2001 р.), науково-практичній конференції Інституту нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України (Київ, 2002 р.); VIII Всеросійській конференції “Нейрокомпьютеры и их использование” з міжнародною участю (Москва, 2002 р.); семінарі-нараді МОЗ України з поліпшення надання невідкладної нейрохірургічної допомоги в сільській місцевості (Конча-Заспа, 2002 р.); міжнародній конференції з керування “Автоматика-2002” (Донецьк, 2002 р.). Апробація дисертації відбулася на спільному засіданні Вченої Ради Інституту нейрохірургії імені академіка А.П.З метою вивчення черепно-мозкового травматизму у Донецькому регіоні було проведено вибіркове популяційне клініко-епідеміологічне дослідження цього виду травматизму серед жителів м.