Вивчення основних гормональних показників стану фетоплацентарного комплексу у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності. Оцінка стану новонароджених від пацієнток з групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ПРОГНОЗУВАННЯ, ДІАГНОСТИКА ТА ПРОФІЛАКТИКА ПЛАЦЕНТАРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ВАГІТНИХ ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ ЇЇ РОЗВИТКУРобота виконана в Медичному інституті Української асоціації народної медицини МОЗ України Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Романенко Тамара Григорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології доктор медичних наук, професор Нагорна Вікторія Федорівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 Захист дисертації відбудеться 29.06.2006 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному медичному університеті МОЗ України (65082, м.Проблема ПН, в основі якої лежать порушення компенсаторно-пристосовних механізмів, до цього часу є актуальною, що повязано з негативним її впливом на плід та численними ускладненнями пологів, високою перинатальною смертністю та наявністю багаточисельних змін в організмі дитини, які впродовж перших років життя є причиною нервово-психічних розладів, збільшення соматичної та інфекційної захворюваності (Аряєв М.Л., 2001; Евсеенко Д.А., 2002; Ісар С.Є., 2001; Кравченко О.В., 2002; Новикова С.В., 2002). Тому, на нашу думку, необхідно розробити чітку систему заходів прогнозування ПН у вагітних групи високого ризику, яка дасть можливість знизити її частоту, тим самим зменшити показники перинатальної захворюваності та смертності, що й явилось приводом для проведення подальших досліджень. Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду у жінок з плацентарною недостатністю, які народили дітей у стані гіпоксії. Вивчити гормональні показники стану фетоплацентарного комплексу у жінок групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності. гормональний фетоплацентарний недостатній плацентарний Провести оцінку стану гемодинаміки фетоплацентарного комплексу за допомогою доплерографічного дослідження та стану плода за даними біофізичного профілю у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної недостатності.Основну групу (ОГ) склали 168 жінок з ПН, що народили дітей у стані гіпоксії як основного ускладнення ПН (І група - 132 жінки з ПН, що народили дітей у стані гіпоксії середнього ступеня тяжкості, ІІ група - 36 жінок з ПН, що народили дітей у стані тяжкої гіпоксії), контрольну групу (КГ) - 200 здорових вагітних, що народили здорових дітей. ОГ - 150 вагітних, у 50 із них вагітність ускладнилася залізодефіцитною анемією легкого та середнього ступенів тяжкості (І група), 50 жінок страждали на запальні захворювання нирок (гестаційний пієлонефрит, загострення хронічного пієлонефриту під час вагітності) (ІІ група), у 50 було виявлено пізній гестоз у вигляді прееклампсії легкого та середнього ступенів тяжкості (ІІІ група). Захворювання серцево-судинної системи (ССС) були діагностовані у 40,0% вагітних з анемією, 24,0% жінок з запальними захворюваннями нирок та 54,0% вагітних з пізнім гестозом (КГ - 16,0%). На ожиріння страждали 20,0% жінок з пієлонефритом та 42,0% жінок, вагітність яких ускладнилася пізнім гестозом, у КГ ожиріння зареєстровано у 8,0% вагітних. І групу - ОГ (40 жінок) склали вагітні (Іа - 25 жінок) з загостренням хронічного пієлонефриту, Іб - 15 жінок з гестаційним пієлонефритом), які отримували запропонований комплекс лікування, ІІ групі - КГ (20 жінок) (ІІА - 10 жінок з загостренням хронічного пієлонефриту та ІІБ - 10 жінок з гестаційним пієлонефритом) проводилося лікування за загальноприйнятою методикою (антибактеріальна, протизапальна, спазмолітична, сечогінна терапія, вітаміни).У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та запропоноване нове вирішення завдання щодо зниження частоти виникнення ПН у вагітних групи високого ризику її розвитку на підставі результатів вивчення функціонального стану ФПК, а також розробки та впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних заходів. У пацієнток з ПН, які народили дітей у стані гіпоксії, встановлено переважання кількості вагітних віком до 18 та старше 38 років, високу частоту захворювань ССС, обтяжений гінекологічний анамнез, ускладнений перебіг вагітності анемією, запальними захворюваннями нирок, прееклампсією легкого та тяжкого ступенів. У жінок з анемією та запальними захворюваннями нирок переважав нестійкий тип адаптаційних реакцій ФПК, у разі обтяження вагітності пізнім гестозом простежена тенденція від нестійкості до виснаження адаптаційних можливостей ФПК.