Діагностичний етап акушерської та гінекологічної диспансеризації корів Тернопільської області. Діагностика субклінічного ендометриту корів. Показники крові корів при ембріональній смертності. Лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИАвтореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук Науковий консультант - доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НААН, заслужений діяч науки і техніки України Яблонський Валентин Андрійович, Національний університет біоресурсів природокористування України. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Кошевой Віктор Павлович Харківська державна зооветеринарна академія, завідувач кафедри акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин; Г.В. Звєрєвої. доктор ветеринарних наук, професор Краєвський Аполлінарій Йосипович Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри хірургії. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м.Вивченню патогенезу післяродових захворювань корів приділяється достатня увага вчених (Завірюха В. І., 1999; Кошовий В.П., 1984, 2004; Краєвський А.Й., 2005), проводяться чисельні дослідження та розробляються нові підходи щодо їх діагностики (Харута Г.Г., 2006; Яблонський В. А., 2007), терапії (Завірюха В.І., 1995; Краєвський А.Й., 2000; Любецький В.Й., 2003; Чухрій Б.М., 2005; Полянцев Н.І., 2007, Стефаник В.Ю., 2010) і профілактики (Шипілов В.С., 1977; Звєрєва Г.В., 1981; Калиновський Г.М., 1993, 1999; Любецький В.Й., 2006). Вивченню цитологічної картини слизової оболонки піхви корів за умов патології та фізіологічного стану присвячено роботи Животягина А.В., 2005; Жулінської О.С., 2007, але дослідження із використанням цитологічних показників які свідчать про завершення лікування корів з післяродовим ендометритом не проводились. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень, передбачених тематичними планами Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук: № 03.01.01 «Провести пошукову роботу по створенню нових та удосконаленню існуючих засобів і методів профілактики та терапії акушерсько-гінекологічних захворювань корів» (1995-2000); «Розробити методи та засоби профілактики і лікування гінекологічних захворювань корів» (2000-2005), державна реєстрація № 0102U000183; «Вивчити етіопатогенез акушерсько-гінекологічних захворювань та обґрунтувати схеми корекції відтворної функції корів» (2006-2010), державна реєстрація № 0106U00931. Виходячи з вищевикладеного, метою нашої роботи було експериментально і теоретично обґрунтувати перебіг субінволюції матки, післяродового ендометриту, гіпофункції яєчників корів і на основі отриманих даних розробити критерії ранньої діагностики, прогнозування та системи заходів щодо їх лікування і профілактики. На підставі визначених фізико-хімічних властивостей лохій корів встановлені інформативні критерії, які дозволяють обирати оптимальну схему лікування корів з ендометритом (патент на корисну модель від 25 липня 2007 року № 25151 «Метод вибору схеми лікування ендометриту у корів за показниками PH лохій»).Друга група (n=30) була сформована з корів із субінволюцією матки.У дослідних корів відбирали лохії та досліджували їх за допомогою РН-метра, пробу осадження - за Катериновим (1989 р.), а їх розтяжність - за допомогою предметних скелець (Руководство ВОЗ, 2001), вміст сіалових кислот у лохіях корів - методом Гесса (1976). У контрольну групу (n=10) увійшли корови з фізіологічним перебігом післяродового періоду, а у дослідну (n=30) - корови, хворі на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит. Коровам у першій дослідній групі вводили підшкірно молозиво у дозі 20,0 см3 у першу добу отелу і на третю добу після отелу; у другій дослідній групі вводили підшкірно 5,0 ОД пітуїтрину в день отелу і на третю добу після отелу; у третій дослідній групі проводили трансректальне опромінення матки і вводили молозиво за схемою першої групи; у четвертій дослідній групі проводили трансректальне лазерне опромінення матки 3 доби з інтервалом 12 годин, а корови пятої групи слугували контролем. У корів, схильних до субінволюції матки, скорочувалася тривалість тільності на три добу, подовжувалася стадія розкриття шийки матки в 1,2 раза (Р?0,05), виведення плода - в 2 рази (Р?0,001), посліду - в 1,3 раза (Р?0,01) порівняно з коровами, у яких був фізіологічний перебіг цих процесів (табл. Проаналізувавши звязок показників крові корів за місяцями тільності з перебігом наступних родів, післяродового періоду, субінволюцією матки та співставивши показники крові корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду і корів, схильних до субінволюції матки, ми розробили розрахункову матрицю, що дозволяє прогнозувати у корів субінволюцію матки.У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування нового підходу до вивчення акушерської та гінекологічної патології у корів, вивчення метаболічного профілю їх крові впродовж тільності. Доповнено наявні та розроблено нові способи ранньої діагностики, прогнозування, лікування, профілактики субінволюції матки та гіпофункції яєчників у корів, які впроваджено у виробництво.