Зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з рубцем на матці після кесаревого розтину. Прогнозування клінічного перебігу вагінальних пологів. Значущість факторів, що сприяють успішному розродженню через природні пологові шляхи.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.Роботу виконано у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика. Науковий керівник член-кореспондент НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Камінський Вячеслав Володимирович, Націанальна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Корнацька Алла Григорівна, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», завідувач відділенням реабілітації репродуктивної функції жінки; Захист дисертації відбудеться «____» ________________ 2011 р. о ____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.У кожної другої пацієнтки із рубцем на матці у пологах виникають показання до КР (Венцківський Б.М., 2007; Лагутова Л.С., 2005; Чайка В.А., 2005). Дані когортних досліджень підтверджують, що частота вдалих вагінальних пологів після кесарева розтину (ВПКР) коливається від 60 до 82 %, та складає у середньому 73,76 % у жінок у разі відсутності факторів ризику, та 50,31 % у разі наявності факторів ризику (Британський клінічний протокол № 45, 2007). Показники материнської і перинатальної смертності та захворюваності не перевищують ці показники у жінок з неоперованою маткою і є найнижчою в разі успішної спроби вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці та найвищою у разі невдалої спроби ВПКР (Бабич Т.Ю., 2004; Чернуха Е.А., 2006). У звязку з цим необхідною є додаткова розробка патогенетично обґрунтованих методів запобігання виникненню неспроможності оперованої матки після КР з урахуванням індивідуальних характеристик організму матері, застосування сучасних методів дослідження для визначення факторів, які приймають участь у процесі формування рубця, що дозволить розробити більш досконалі алгоритми діагностично-профілактичних заходів для жінок з оперованою маткою КР. Вперше розроблено прогностичну шкалу, яка враховує анамнестичні дані, метод зашивання матки та тип шовного матеріалу при попередніх пологах, термін гестації, вагу плода, біологічну готовність шийки матки та дані УЗ-характеристики рубця, на підставі якої прогнозується метод розродження жінок із рубцем на матці після кесарева розтину.Згідно методики проведення кесарева розтину жінки були поділені на дві групи: І група (основна) - 30 жінок, у яких кесаревий розтин проводився за модифікованою методикою. Для цього було відібрано 60 жінок, яким показаний повторний плановий кесаревий розтин і які в залежності від сонографічної оцінки стану рубця на матці за бальною шкалою були розподілені на ІІІ групи: І група - 20 жінок, у яких діагностовано сонографічно спроможний рубець на матці. Крім цього було вивчено прогностичну значимість розробленої шкали прогнозування методу розродження у жінок після кесарева розтину за бальною системою (60 жінок), шляхом виявлення та аналізу факторів, які впливають на формування функціонально спроможного рубця на матці, привласнення їм балів за ступенем їх вагомості та згідно суми отриманих балів прогнозування методу розродження жінок. У разі суми присвоєних балів 10-18, вагінальні пологи були показані, ризик розриву матки низький, у разі суми присвоєних балів 7-9, спроба вагінальних пологів можлива, але ризик розриву матки підвищений, при сумі балів 0-6, вагінальні пологи не показані, ризик розриву матки високий, жінці пропонувався повторний плановий КР (табл. Так у 2002 році у 159 (98,14 %) жінок з рубцем на матці пологи закінчились операцією кесарева розтину в плановому порядку і тільки у трьох жінок (1,85 %) - через природні пологові шляхи.У дисертації на основі науково - практичних досліджень наведено нове вирішення актуального завдання сучасного акушерства - прогнозування перебігу вагітності та розродження жінок через природні пологові шляхи із рубцем на матці після кесарева розтину для зниження неаргументованих кесаревих розтинів. При сумі балів 4-6, рубець вважається сонографічно спроможним, при сумі балів 3, сонографічна спроможність рубця на матці вважається сумнівна, при сумі балів менше 2, рубець - не спроможний. Встановлено, що фенотипові маркери недиференційованої дисплазії сполучної тканини впливають на стан рубця на матці у жінок після кесарева розтину і є фактором акушерського ризику і передумовою формування функціонально неспроможного рубця в наступних пологах. У 20 % випадках недиференційована дисплазія сполучної тканини мала місце у жінок із спроможним рубцем на матці за даними ультразвукового дослідження, у 25 % жінок - із сумнівним рубцем і у 45 % - із неспроможним рубцем на матці за даними сонографічного методу дослідження.