Районування схилів за ступенем зсувонебезпечності з використанням геоінформаційних технологій. Модель зсувонебезпечної частини правого берега р. Дніпро в межах м. Київ на базі існуючих картографічних даних та факторів природного і техногенного характеру.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наукЗахист відбудеться 24 січня 2008 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.42 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, вул. Під впливом води атмосферних опадів, яка є одним з основних джерел зволоження схилів, в ґрунтовому масиві відбуваються зміни величин активних і реактивних сил, що діють в межах потенційно-нестійкої області та міцносних показників ґрунтів схилу, які нерідко призводять до втрати його стійкості. Встановлено, що для врахування впливу атмосферних опадів на ступінь стійкості схилів важливо знати не тільки загальну їх кількість, а й розподіл між стоком, інфільтрацією та випаровуванням протягом різних сезонів року. Ця методика дала можливість кількісно описати зміни властивостей ґрунту і співвідношення між реактивними й активними силами в приповерхневих шарах схилу внаслідок інфільтрації води атмосферних опадів з використанням уявлення про обємне деформування потенційно-нестійкої області, що неможливо зробити на підставі розрахункових схем стійкості моделі затверділого відсіку обвалення.Такі деформації та руйнування можуть бути пояснені результатом впливу не врахованих (повністю або частково) при розрахунках стійкості факторів, насамперед інфільтрації вод атмосферних опадів. Проте з аналізу відповідної науково-технічної літератури випливає, що систематичним дослідженням питань про вплив вод атмосферних опадів на стан схилів поки що не приділялось належної уваги. З цієї точки зору вплив інфільтрації води атмосферних опадів слід розглядати як один із найважливіших факторів, що вимагає вивчення і врахування, з використанням сучасних геоінформаційних технологій, що дозволять оптимізувати витрати часу та підвищать економічну ефективність проведення досліджень. Робота виконувалась на кафедрі гідрогеології та інженерної геології Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка відповідно до держбюджетних тем “Розробка системи моніторингу та методичних засад комплексної оцінки стану геологічного середовища для створення моделей функціонування природно-техногенних систем” (ДР0105U001528), “Розробка новітніх технологій гідрогеологічних та інженерно-геологічних досліджень при вирішенні раціонального використання корисних копалин” (ДР0101U002767); господарсько-договірних науково-дослідних робіт по визначенню ступеня стійкості зсувних та зсувонебезпечних ділянок схилів у м. 5) розробити основні положення методики врахування впливу інфільтрації води атмосферних опадів на ступінь стійкості схилів залежно від їх форми і геометричних параметрів, геологічної будови, вологості ґрунтів, гідрогеологічного режиму та погодно-кліматичних умов на підставі розрахункової моделі пружно-пластичного середовища;За темою дисертації автором опубліковано 19 наукових праць, в тому числі 15 статей (пять - у фахових виданнях, із них три - одноосібні) та чотири тези доповідей. В роботах [6-8, 19] автор брав безпосередню участь в постановці задачі та аналізі результатів досліджень. В працях [13, 15-17] дисертант узагальнив отримані дані та підготував висновки. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, загальних висновків, викладених на 140 сторінках основного тексту; додатків на 28 сторінках, списку використаних науково-технічних джерел з 185 найменувань на 13 сторінках, а також 44 рисунків та 5 таблиць.Другий розділ присвячено методологічному забезпеченню проведення досліджень, в тому числі створенню інженерно-геологічного блока макета ГІС Київської міської агломерації (як основи для просторового аналізу), формулюванню загальних положень методики вивчення процесу інфільтрації води атмосферних опадів (з точки зору впливу його на стійкість потенційно-нестійкої області схилу). Для просторового моделювання було створено інженерно-геологічний блок геоінформаційної бази даних (ГБД), до складу якого входили такі шари: глибина залягання ґрунтових вод; кут нахилу поверхні рельєфу; діапазон абсолютних відміток схилу, на яких можливий розвиток зсувних процесів; геологічна будова території ділянки досліджень; віддаленість від будівель; рослинний покрив; атмосферні опади. Основою програми вивчення процесу інфільтрації стали: узагальнення й аналіз літературних, науково-технічних та фондових матеріалів з питань, що розглядаються; інженерно-геологічна зйомка і картування геологічних процесів і явищ, які обумовлені атмосферними опадами; лабораторні випробування тих типів ґрунтів, що зазнають впливу води цих опадів, із застосуванням сучасних методів обробки; камеральна обробка; теоретичні дослідження. Необхідні параметри (наприклад, динаміка зміни вологості в просторі і часі в межах потенційно-нестійкої області ґрунтового масиву, показники міцності ґрунтів тощо) були визначені за результатами натурних вимірювань та моделювання.