Прогностичне значення показників варіабельності ритму серця та добових коливань артеріального тиску у хворих, які перенесли інфаркт міокарда - Автореферат

бесплатно 0
4.5 263
Стратифікація ризику у хворих, що перенесли інфаркт міокарда. Оцінка змін показників варіабельності ритму серця і ступеня добових коливань артеріального тиску в післяінфарктному періоді. Аналіз прогностичного значення цих змін при тривалому спостереженні.


Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ПРОГНОСТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ РИТМУ СЕРЦЯ ТА ДОБОВИХ КОЛИВАНЬ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ, ЯКІ ПЕРЕНЕСЛИ ІНФАРКТ МІОКАРДАРобота виконана в Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та Львівському обласному державному клінічному лікувально-діагностичному кардіологічному центрі. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Жарінов Олег Йосипович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л Шупика МОЗ України, професор кафедри кардіології і функціональної діагностики, м. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Маньковський Борис Микитович, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії та трансплантації ендокринних органів та тканин МОЗ України, заступник директора з наукової роботи, керівник відділу профілактики та лікування цукрового діабету, м. доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лішневська Вікторія Юріївна, Інститут геронтології АМН України, провідний науковий співробітник відділу клінічної фізіології та патології внутрішніх органів, м.Ризик виникнення раптової серцевої смерті у післяінфарктному періоді сильніше залежить від стану ВРС, ніж від інших визнаних провісників прогнозу виникнення аритмічних ускладнень, зокрема, шлуночкових аритмій високих градацій, середньої частоти скорочень серця (ЧСС) за добу, пізніх шлуночкових потенціалів та підвищеної дисперсії інтервалу Q-T [Task Force of the ESC/NASPE, 1996]. Незважаючи на це, невирішеними залишаються чимало теоретичних та практичних аспектів використання показників ВРС, зокрема, встановлення їх взаємозвязків з демографічними, клінічними і гемодинамічними особливостями хворих з ІМ, оптимального обсягу обстеження ВРС у госпітальному періоді та при подальшому спостереженні. До кінця не зясовано, яким показникам ВРС надавати перевагу при стратифікації ризику у хворих після перенесеного ІМ у різні терміни захворювання, зважаючи на неоднорідність даних щодо прогностичної цінності окремих параметрів ВРС [И.С Явелов, 1997; S. Мета дослідження - стратифікація ризику у хворих, які перенесли перший ІМ, шляхом оцінки варіабельності ритму серця і добових коливань артеріального тиску у різні терміни захворювання. Порівняти показники ВРС у хворих з першим гострим неускладненим ІМ на 7-10-ту добу захворювання та у практично здорових осіб і встановити показники ВРС, які найкраще дозволяють виявити зміни стану вегетативної регуляції серцевого ритму у хворих на ІМ.За результатами ЕХОКГТА ХМ ЕКГ у групу дослідження відібрали 115 хворих (101 чоловіка і 14 жінок) віком 27-71 рік (медіана віку 55 років) з першим гострим ІМ, які відповідали критеріям включення: синусовий ритм впродовж усього обстеження, не більше 9 шлуночкових екстрасистол за годину, відсутність інших шлуночкових порушень ритму та надшлуночкових тахіаритмій, кількість надшлуночкових екстрасистол не більше 100 за добу, відсутність вираженої систолічної дисфункції (фракція викиду (ФВ) ЛШ ? 40%) та дискінетичних порушень сегментарної скоротливості ЛШ на 7-10-ту добу після розвитку ІМ. У дослідження не включали пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла, атріовентрикулярною блокадою будь-якого ступеня, вродженими та набутим вадами серця, наявністю супутньої патології нирок та печінки, дихальною недостатністю різного ступеня, онкологічними та інфекційними захворюваннями, наявністю артеріальної гіпертензії 2-го і 3-го ступеня в післяінфарктному періоді (рівнем АТ при кількох вимірюваннях ?160/100 мм рт. ст.), ознаками гострої лівошлуночкової недостатності 2-го і вище класів за T. Killip. У групі дослідження 58 осіб (50,4%) були курцями, у 67 хворих (58,3%) була наявна артеріальна гіпертензія до виникнення ІМ, у 58 осіб (50,4%) - стенокардія напруги II-III функціональних класів до розвитку ІМ. У 54 (46,9%) хворих в результаті обстеження отримана достатня для аналізу кількість адекватних вимірів АТ (понад 56 за добу), у 41 (36,7%) хворих обстеження припинили достроково на прохання хворих у звязку з відчуттям дискомфорту під час нагнітання повітря в манжету, у 20 (17,3%) хворих кількість невдалих вимірів АТ перевищила 40%, що не дозволило включити ці обстеження в аналіз згідно з існуючими рекомендаціями [Ж.Д. Повторне ХМ ЕКГ з дослідженням ВРС здійснили у 73 хворих через 6 місяців після розвитку хвороби; в 11 пацієнтів під час обстеження реєстрували часту екстрасистолію, 9 хворих досягли кінцевої точки дослідження до 6 місяців спостереження.Дисертація містить нове рішення завдання стратифікації ризику у хворих, які перенесли ІМ, шляхом оцінки змін показників варіабельності ритму серця і ступеня добових коливань артеріального тиску в післяінфарктному періоді та встановлення прогностичного значення цих змін при тривалому спостереженні. У хворих на перший гострий неускладнений ІМ на 7-10-ту добу захворювання, порівняно зі здоровими особами, спостерігається зниження часових та спектральних показників ВРС.

План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?