Взаємозв’язок між фактором проведення ендодонтичного лікування в анамнезі та ризиком втрати одиниці зубного ряду в умовах підтримувальної терапії пародонту. Шляхи підвищення якості стоматологічної допомоги з урахування умов окремої клінічної ситуації.
Аннотация к работе
Прогностична оцінка впливу ендодонтичного лікування на рівень функціональної стабільності зубів у пацієнтів із патології пародонтуПоширеність патологій пародонту серед дорослого населення аргументує потребу проведення рандомізованих контрольованих досліджень, направлених на виокремлення специфічних факторів впливу, які визначають прогноз функціональної ретенції зубів в умовах наявності хронічної чи гострої форми пародонтального ураження. За даними попередньо проведених досліджень рівень виживання зубів після ендодонтичного лікування коливається в межах 93,6-95,4% [2, 5]. Ng в 2010 році, автор відмітив чітку послідовність умов, які сприяють кращому прогнозу зуба після ендодонтичного лікування: 1) забезпечення реставрації коронкової частини зуба після ендодонтичного лікування; 2) формування контактів із дистальної та мезіальної сторін; 3) відмова від використання ендодонтично пролікованого зуба в якості опори знімних чи незнімних типів конструкцій (за винятком одиночних коронок); 4) зуб неповинен відноситися до групи молярів [9]. Реалізація підходів підтримувальної пародонтальної терапії після успішного закінчення активної стадії лікування сприяє збереженню одиниць зубного ряду на протязі визначеного терміну у 5-10 років, однак вплив ятрогенного фактору в ході ендодонтичного лікування може спровокувати погіршення прогнозу функціонування пролікованих зубів через зниження параметрів їх структурної резистентності внаслідок редукції тканин дентину, альтерації області ферулу зуба, підбору неадекватних супраконструкцій, необґрунтованого використання зуба в якості опори у різних дизайнах протезів [7, 8, 10, 11]. Відтак, необхідно визначити значимість впливу фактору ендодонтичного лікування на прогноз функціонування зуба при наявності патології пародонту та в умовах забезпечення підтримувальної пародонтальної терапії, таким чином обґрунтовуючи доцільність чи обмеженість його проведення у схемі комплексної реабілітації стоматологічних пацієнтів.