Розкриття сутності та структури професійного вигорання. Характеристика суб’єктивних та об’єктивних стресогенних чинників, симптомів та стадій (фаз) професійного вигорання. Проведення діагностики та визначення методів профілактики даного синдрому.
Аннотация к работе
Професійне вигорання викладачів вищої школиВ статье раскрыта сущность и структура профессионального выгорания, охарактеризованы субъективные и объективные стрессогенные факторы, симптомы и стадии (фазы) профессионального выгорания, проведена диагностика и предложены методы профилактики синдрома профессионального выгорания у преподавателей высшей школы. The article reveals the essence and structure of professional burnout, characterized by subjective and an objective stress factors, symptoms and stages (phases) of burnout, conducted diagnostics, and suggested methods for prevention of burnout in high school teachers. На основі аналізу психологічної літератури ми виокремили такі стресогенні чинники, що приводять викладачів вищої школи до професійного вигорання: - обєктивні чинники: 1) хронічна напружена психоемоційна діяльність, яка пов’язана з інтенсивним та довготривалим спілкуванням; 2) дестабілізуюча організація діяльності (високий рівень навантаження, постійні протиріччя у керівництві, відсутність обєктивних критеріїв для оцінки праці, неефективна система мотивації і стимуляції викладачів, неоднозначність вимог до роботи, монотонність виконуваних функцій, авторитарний стиль управління, зловживання владою, погрози керівництва тощо); 3) підвищена відповідальність за виконувані функції й операції, зокрема за якість навчання та благополуччя студентів; 4) неблагополучна психологічна атмосфера професійної діяльності. Як бачимо, високий рівень емоційного виснаження проявляється у викладачів зі стажем роботи від 11 до 20 років, деперсоналізації у викладачів від 41 і більше, а високий рівень редукції від 31 до 40 років. Отже, як свідчать узагальнені дані, подані у Таблиці 4, високий рівень емоційного виснаження проявляється у 32,4% викладачів; високий рівень деперсоналізації у 25,5% респондентів; високий рівень редукції у 20,6% викладачів.