Норми літературної мови та професійне спілкування. Орфоепічні й акцентологічні норми. Джерела української фразеології. Категорія роду іменників. Лексика технічних і ділових документів. Значення словосполучень і фразеологізмів. Структура наукової статті.
Аннотация к работе
Міністерство освіти і науки УкраїниАбрамчук, кандидат педагогічних наук, доцент Прадівлянний, кандидат педагогічних наук, доцент Рекомендовано до видання Вченою радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України. У навчальному посібнику висвітлено теоретичні та практичні питання культури мови. Подано правила укладання й оформлення ділової та науково-технічної документації.Вона сприяє формуванню та розвитку особистості людини, її інтелекту, волі, почуттів; мова єднає покоління, зберігає духовне єство народу, національне світобачення, формує культуру нації. Сучасні інженерні та науково-технічні працівники повинні вправно володіти мовними засобами, характерними для наукового та офіційно-ділового стилів - основи професійного спілкування. Матеріал посібника містить поради щодо укладання та оформлення таких наукових документів, як курсова та дипломна роботи, наукова стаття, магістерська дисертація, реферат, анотація, рецензія. Ці поради допоможуть студентам опрацьовувати наукову літературу, анотувати й реферувати її, правильно оформляти бібліографічні описи та списки джерел інформації. Засвоєння матеріалу посібника допоможе студентам і магістрантам правильно складати та оформляти ділові папери, користуватися ними в науковій, виробничій, управлінській діяльності.Мовну норму встановлюють на рівні вимови звуків і наголошування слів, лексики і словотворення, орфографії й пунктуації, морфології, синтаксису і стилістики. Дзвінкі приголосні звуки наприкінці слів і в кінці складів перед глухими звуками вимовляються дзвінко, не оглушуються: масштаб, спосіб, ромб, заклад, катод, розвідка, рейтинг, антифриз. Приголосний [р] наприкінці слова та складу завжди вимовляється твердо: токар, секретар, бібліотекар, гірський, слюсарський. У групах приголосних між голосними в деяких словах один із приголосних не вимовляється: студентський [н’ с’ к], ташкентський [н’ с’ к], агентство [н с т], студентство [н с т], шістдесят [з д], шістсот [с с] та ін. В українській мові словесний наголос може диференціювати лексичні одиниці: Магiстерський (від магістр - голова духовного або рицарського ордену). Магістерський жезл.Термін - це слово або словосполучення, що позначає певне поняття в галузі науки, техніки, спорту, військової справи, мистецтва тощо. Але кожен із цих термінів має тільки одне значення у певній сфері науки чи техніки. Фахівці в галузі енергетики вживають такі терміни: трансформатор, акумулятор, електромагнітна індукція, електромережа, ротор, статор, біопальне, біодизель, синхронна машина, струм високої частоти, змінний струм, генератор, гідравлічна електростанція, електророзподільний щит, електропривод, фаза, напруга, опір, провідник, електрорушійна сила, електролічильник, зворотний перемикач, реле, сельсин, бандажний дріт, кабель, діелектрик тощо. За допомогою метафоризації слів кишеня, гребінка, кулак, кулачок, зуб, вікно, рівчак, вушко, свічка, губки, гітара, баранчик, червяк, якір, хвіст, щока, шийка, ніжка було створено терміни кишеня мастильна, кулак затискний, кулачок циліндричний, зуб вала, діалогове вікно, гребінка зубонарізна, щока блока, шийка рейки, ніжка ділильна, рівчак підкатний, вушко ресори, свічка запальна, гітара верстата тощо. Одне значення мають терміни, а також слова, що позначають деякі побутові предмети, представників певних професій, назви тварин і рослин: піджак, краватка, готель, береза, ріпак, морозиво, кавярня тощо.Переважають розмовно-побутові фразеологізми: висіти на телефоні - довго розмовляти по телефону; сісти в калюжу - зазнати невдачі, опинитися в безглуздому, незручному становищі; байдики бити - ледарювати; милити шию - висловлювати догану комусь, лаяти когось; кидати перла перед свиньми - говорити що-небудь людям, які не можуть цього зрозуміти; ні в тин ні в ворота - недоречно, не до ладy. У науковому та офіційно-діловому стилях уживають стійкі словосполучення: брати шлюб, брати відпустку, брати до уваги, брати зобовязання, брати слово, брати уроки, брати участь; вводити в дію, вводити в оману, вводити в курс, вводити до складу (чого); вести переговори, вести пошуки, вести бесіду, вести засідання, вести урок; вийти з друку, вийти за межі, вийти з рівноваги, вийти з ладу, вийти з ужитку, вийти на орбіту; мати на увазі, мати на меті, мати авторитет, мати уявлення, мати тенденцію; дати лад, дати початок, дати слово, дати оцінку, дати привід. У науковій сфері вживають фразеологізми питома вага (роль, місце, значення чогось), центр ваги (суть, щось найголовніше), коефіцієнт корисної дії (ефективність), широке поле діяльності (великі можливості), хрестоматійна істина (щось просте і зрозуміле), квадратура круга (нерозвязна задача), точка опори (головна умова, основа, вихідні позиції), справа великої ваги (те, що відіграє важливу роль для чого-небудь), факти - неспростовна річ (заперечення тверджень, які не відповідають дійсності).