Висвітлення стану офіційної медицини України XVI ст. і Волині зокрема. Дослідження особливостей професійної спеціалізації, соціальної ієрархії та принципів територіальної організації діяльності українських медиків. Головний зміст діяльності аптекарів.
Аннотация к работе
Професійна спеціалізація волинських медиків XVI століття102], а вже трохи більше як за 100 років лише в одному з воєводств Речі Посполитої - Волинському - медиків було стільки, що серед них чітко вирізнялися принаймні три категорії: «аптекарі», «доктори» і «балвери» з «цирульниками». За своєю суттю аптекарська діяльність була близькою до докторської і, ймовірно, першопочатково вони становили одну спеціалізацію: лікар особисто оглядав хворого, ставив діагноз, призначав лікування, готував ліки та надавав їх для вживання хворому [16, с. Як зазначається в Статуті, «аптекарі, які є досконалими у фармацевтичному ремеслі ... разом зі славетними панами медиками та лікарями ... завжди заслужено були вищими від ремісників» [12, с. Так, на глобальному рівні «можна ... передбачувати врожай або голод, війну чи мир, повені, хвороби чи мори»; на індивідуальному - «за тими небесними справами [дізнаватися] про кількість слизу в тілі, а вже на цій підставі медик може [починати] лікування хвороби». Відповідно до професійної спеціалізації відбулося розшарування медиків на аптекарів, котрі займалися фармацевтикою, тобто виготовляли ліки; докторів, котрі практикували терапію; а також балверів і цирульників, фахом яких була травматологія і хірургія.