Професійна орієнтація як інструмент соціалізації шкільної молоді - Дипломная работа

бесплатно 0
4.5 122
Особливості професійної інформації, консультації, професійного добору. Взаємозв’язок структурних компонентів профорієнтації. Особливості соціально-професійної адаптації молоді. Соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників.


Аннотация к работе
Актуальність вибраної нами теми полягає в тому, що під час вступу до ВНЗ не враховується той комплекс психолого-педагогічних феноменів, який визначає успішність навчання, формування стійкої професійної спрямованості кожного учня. Оскільки багато учнів при виборі професії керуються не власними здібностями до певної професії , а бажанням батьків, потім виникають проблеми як: неуспішність, небажання вчитись, відсутня мотивація до навчання і багато інших факторів, які призводять до неправильного вибору галузі професії. Але які б кількісні і якісні зміни не проходили в науковій діяльності, в цьому специфічному процесі, учений, тобто людина, є і завжди буде головною фігурою, що приводить в дії знаряддя і засобу праці, «виробником наукових знань». Істотним гальмом розвитку профорієнтації є те, що вона, як правило, розрахована на деякого усередненого учня; відсутній індивідуальний, диференційований підхід до особи того, що вибирає професію. Проведене нами дослідження показало, що зараз ученими виділяються наступні суперечності: 1) між потребою суспільства в наявності ефективної системи учбової професійної орієнтації в загальноосвітній школі і недостатньою теоретичною і методологічною розробленістю даної проблеми в педагогічній науці;А в книзі «Народна освіта і демократія» (1915 р.) вона позитивно оцінювала той факт, що в американській школі є «особливі» порадники по вибору професії, «які спостерігають за дітьми в школі, дізнаються їх схильності, визначають, до якої професії найбільш придатний підліток, що виходить з школи, і дають йому відповідні вказівки» [44,106]. В цей же час в теорії і практиці роботи профорієнтації визначаються деякі методи вивчення професії і профпридатності (анкетний метод, метод спостереження, метод самоспостереження, метод експерименту, статистичний і ін.).У 1925 році зявилася збірка «Трудовий метод вивчення професій», один з авторів якого - І.Н. Шпільрейн. Неважко помітити, що ключовими елементами визначення такого типу було державне управління процесом підготовки учня до вибору професії, спрямування на певне коло професій і на певні галузі виробництва, формування в учнів психологічної готовності вибору саме цих професій. Спостереження за фізичним і психічним розвитком учня, за особливостями його шкільної та позашкільної діяльності здійснюються протягом багатьох років в умовах постійної активної взаємодії учня з учителем і з іншими учнями. Професіографічний характер даних форм профорієнтаційної роботи, де розкривається психологічна структура певної професії, викликає в учнів потребу «примірювання» професії до себе і себе до професії, до аналізу своїх здібностей.Тому можна говорити про те, що людина за своїми природними даними більш менш підготовлена до успішного оволодіння професією або групою професій. З іншого боку, трудність полягає в тому, що необхідно визначити не тільки існуючий рівень розвитку особи, але і можливості її розвитку (бачити перспективу). На цьому етапі слід вивчити характерні особливості особи: ціннісні орієнтації, інтереси, потреби, схильності, здібності, професійну спрямованість, професійні наміри, мотиви вибору професії, риси вдачі, темперамент, стан здоровя [48.128]. Джерелом активності особи служать потреби, під яким розуміємо “стан особи, викликаний необхідністю вступати у звязку з навколишнім середовищем для того, щоб забезпечити своє існування, функціонування і розвиток” [42. У психології під темпераментом розуміють “індивідуально-своєрідні властивості особи, її психіки, що визначають динаміку психологічної діяльності людини, які однаково виявляються в різноманітній діяльності незалежно від її змісту, цілей, мотивів і залишаються постійними в зрілому віці” [40.“Система профорієнтації на сучасному етапі її розвитку покликана забезпечити координацію дій державних органів, школи, сімї, органів професійно-технічної, середньої спеціальної, вищої освіти і інших соціальних інститутів, що беруть участь в її здійсненні, безперервне і своєчасне вирішення наукових і організаційних питань, повязаних з профорієнтацією, комплексне проектування дій характеру профорієнтації на особу школяра з урахуванням соціально-економічного прогнозу” [24,64]. Поняття “профорієнтація” здається зрозумілим кожному-це орієнтація школярів на ті або інші професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, вступаючій у життя, науково обгрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості. Введення категорії “діяльність” в дане поняття “Професійна орієнтація” дозволяє представити профорієнтацію не тільки як практику, але і як теоретичну діяльність, а точніше міждисциплінарний науковий напрям, що є не тільки певною сумою знань, але і діяльністю по отриманню цих знань [9.115]. Виникнувши як практична діяльність, профорієнтація поступово збагачується теорією, що дозволяє розглянути профорієнтацію в єдності теоретичної і практичної діяльності.Професійну інформацію можна визначити як психолого-педагогічну систем

План
Зміст

Вступ

Розділ І. Психолого-педагогічні засади професійної орієнтації школярів.. 7

1.1 Дослідження науково-методичної літератури з професійної орієнтації

1.2 Дослідження психологічних чинників школярів з метою профорієнтації

1.3 Виявлення особливостей професійної інформації, консультації,професійного добору

1.4 Взаємозвязок структурних компонентів профорієнтації

1.4.1 Особливості соціально-професійної адаптації молоді

1.5 Дослідження взаємозвязку школи і сімї в профорієнтації5

Розділ II. Методи дослідження професійної орієнтації школярів

2.1 Програма дослідно-експериментальної роботи щодо ефективності діяльності профорієнтації соціального педагога

2.2 Експериментальна перевірка ефективності моделі роботи профорієнтації соціального педагога зі старшокласниками

2.3 Соціально-педагогічні умови ефективності профорієнтації старшокласників

2.4 Методичні рекомендації по вдосконаленню роботи соціального педагога в профорієнтації старшокласників

Висновок

Список використаної літератури

Додатки
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?