Сутність і структура професійної орієнтації. Психологічні особливості старшокласників і проблематика вибору професії в ринкових умовах. Система профорієнтаційних заходів в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання; робота вчителів-предметників.
Аннотация к работе
Соціально-економічні зміни, що мають місце в умовах переходу до ринкових відносин, вимагають нових підходів у формуванні особистості школяра. Дедалі гострішою стає залежність місця держави в цивілізованому світі від її можливостей у створенні умов для вільного самовизначення громадян, набуття ними доступних знань і професійної майстерності, самореалізації в тій галузі, де найповніше можна проявити свої обдарування. Успішне вирішення цієї проблеми в основному залежить від позитивних результатів у формуванні особистості майбутнього працівника на всіх етапах його шкільного життя. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти, Законі України "Про загальну середню освіту", Концепції державної системи професійної орієнтації населення та Концепції профільного навчання. Одним із завдань профільної школи допомогти старшокласникам у виборі майбутньої професії, адже підготовка учня до вибору профілю навчання - це фактично перший серйозний етап вибору професії.Але перш ніж зрозуміти, як наші школи допомагають дітям знайти свій шлях у житті - ми повинні звернутись до первинних джерел. Саме на цій стадії (період юнацької соціалізації) проходить процес вибору професії - вибору, по суті, життєвого шляху, вибору долі, тому завдання дотрудової соціалізації стають найбільш значущими, проблема їх вирішення загострюється. Слід зазначити, що зміст, форми і методи профорієнтаційної роботи в школі на сьогодні не забезпечують досягнення основної мети професійної орієнтації - формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення. Відомо, що в умовах жорсткого ринку праці не всі робітники матимуть постійну роботу протягом усього трудового життя, тим більше повязану з однією і тією самою професією, спеціальністю, посадою. Це викличе необхідність не тільки удосконалюватись в професії, а й бути психологічно готовим до вибору іншого виду професійної діяльності, виявляючи економічну активність, здатність до професійного самовизначення, навички до самореалізації.Але, якщо подивитися на профорієнтацію як на суспільний процес, що включає не тільки відмічені вище профдіагностику і профвідбір (підбір), але також профосвіту, профконсультацію, соціально-професійну адаптацію і професійне виховання, то стане ясно, що профорієнтація як науково осмислена діяльність людини могла зявитися лише пізніше, з тієї пори, коли почала набирати силу тенденція диференціації і інтеграції окремих наук і наукових напрямів. В процесі цієї роботи було вирішено зясувати, які професії привертають найбільшу увагу, в чому причини, спонукачі молодих людей йти по тому або іншому трудовому шляху. У 60-70-х роках панувало визначення профорієнтаційної орієнтації як системи державних заходів, спрямованих на формування в учнівської молоді психологічної готовності до вибору професії на основі потреб суспільства і з урахуванням інтересів і схильностей особистості учня. Саме поняття «профорієнтація» здається ясним кожному, хто ознайомиться з ним навіть вперше - це орієнтація школярів на ті або інші професії. Крім того, під профорієнтацією нерідко розуміють систему заходів, що допомагають людині, виступаючій в життя, науково обґрунтовано вибрати професію або систему виховної роботи в цілях розвитку професійної спрямованості, допомозі учням в моменти професійного самовизначення.Так наприклад, для учнів 1-8 класів основною роботою можна вважати формування "загальної готовності" до професійного самовизначення. Для учнів 9-11 класів цю роботу треба скоординувати на допомогу у виборі конкретної спеціальності та професії. Але виходячи з того, що саме в період ранньої юності головна увага молодої людини зосереджується на розвитку мотиваційної сфери особистості, визначення свого життєвого шляху, формування світогляду та інше, тому саме в цей період можна говорити про професійне самовизначення, яке як вже зазначалося має велике значення для вибору професії. Павлова про вплив центральної нервової системи на динамічні особливості поведінки виділяє три основні властивості нервової системи: силу, врівноваженість, рухливість збудливого і гальмівного процесів і два типи нервових процесів: сильний і слабкий, їх поєднань: я дає чотири основні типи темпераменту. Парсонс виділив три основні чинники успішності вибору професії [13]: правильна самооцінка схильностей, здібностей, інтересів, устремлінь, можливостей і обмежень; знання того, що потрібне для успішної діяльності по кожній з вибираних професій; уміння співвіднести результати самооцінки із знаннями вимог професій.Щоб вибір професії був справді свідомим і вільним, необхідно враховувати принаймні три фактори: інформованість про світ професій, знання своїх особистісних особливостей, уміння співвідносити особисті якості з вимогами, які предявляють професія і спеціальність.
План
ЗМІСТ
Вступ
1. Проблематика вибору професії
2. Сутність і структура професійної орієнтації
3. Психологічні особливості старшокласників і вибір професії
4. Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
5. Профорієнтаційна робота вчителів-предметників в умовах профільного навчання