Тотожність понять правової культури та культури праці, етапи та методологічні основи формування професійної культури юриста, її принципи і функції моральної та юридичної відповідальності. Культура службових правовідносин у сфері юридичної діяльності.
Аннотация к работе
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаПравова культура - це різновид загальної культури, який становить систему цінностей, що досягнуті людством у галузі права і стосується правової реальності даного суспільства. Правова культура відображає такі види правової реальності (правової системи): - структурно-функціональний; Структурно-функціональний вид уможливлює розкриття статики (структурного аспекту) і динаміки (функціонального аспе-ту) правової культури. Структурний аспект (статика) правової культури характеризує її склад, внутрішню будову; функціональний (динаміка) - виникнення, розвиток і взаємодію елементів правової культури між собою і з іншими соціальними явищами, насамперед моральною, політичною та іншою культурами.Коли йдеться про будь-яку працю, у тому числі некваліфіковану, повсякденну, де не потрібні спеціальні знання, то тут доцільно вживати термін «культура праці». Але це поняття може означати і кваліфіковану працю, повязану зі спеціалізацією, професіоналізмом, виробничою діяльністю. Професійна культура невіддільна від культури особи, яку характеризує насамперед праця, діяльність, виконання службових обовязків. Професійну діяльність юриста характеризують такі категорії: професійна орієнтація, професійне самоутвердження, професійна майстерність, талант, соціальні почуття, професіоналізм, продуктивна діяльність та ін. Під талантом розуміють високий рівень здібностей юриста, нахил до юридичної діяльності, вміння відчувати нове, що виявляється у результатах службової діяльності.У філософсько-юридичній науці існує проблема щодо визначення професійної культури юриста. Адже професійну культуру часто змішують з культурою професійних дій, юридичною деонтологією чи правничою (професійною) етикою. Розвязання цієї проблеми можна вбачати в розмежуванні поняття «професійна культура юриста» як науки і як професійної властивості юриста. Як наука вона включає в себе, по-перше, систему знань про певні види культур, які властиві і необхідні особі юриста у здійсненні ним професійної діяльності (зокрема, вчення про правову, політичну, педагогічну, естетичну культуру тощо); по-друге: юридичну деонтологію як систему знань про формування почуття службового, юридичного обовязку; по-третє, правничу етику як вчення про професійну поведінку юриста з точки зору морально-етичних вимог. З іншого боку, професійну культуру юриста слід розглядати як його професійну властивість, яка характеризується: - його знаннями правових та інших соціальних норм (моральних, естетичних, корпоративних тощо);Оскільки професійна культура юриста обєднує всі види культури особи правника (є комплексом різних видів культур), то всі принципи і функції цих видів визначають професійну культуру. До загальних принципів треба віднести: захист прав юриста; рівність всіх юристів перед Законом, підпорядкування всіх відомчих актів Законові; єдність прав та обовязків юриста; презумпція невинуватості юриста. Рівність усіх юристів перед законом забезпечується статтею 24 Конституції України. Багатопрофільність юридичної діяльності вимагає оптимального вибору професійно-правових відносин з громадянами, які зумовлені нормами поведінки юристів, їхнім службовим етикетом, простими нормами моралі і відрізняють їх від діяльності членів інших професійних груп. Суть даного принципу професійної культури полягає у зіставленні законних прав юриста з його інтелектом, здібностями, внутрішньою культурою, фізіологічними можливостями особистості тощо.Специфічна суть юридичної професійної культури конкретизується у таких функціях: - формування почуття моральної та юридичної відповідальності; Моральна відповідальність настає у випадку порушення юристом загальних і професійних моральних норм або у випадку його бездіяльності. У цьому випадку професійна культура спричинена стати тим запобіжним заходом, який би не допустив покарання юриста за скоєний вчинок. Уміння бездоганно виконувати свій службовий обовязок дається юристові не відразу, воно виховується, формується шляхом розвитку професійної культури. Чи не найважливішою функцією професійної культури є недопущення професійної деформації юриста, оскільки саме вона завдає великої шкоди юридичній діяльності, по суті, паралізує, виводить з ладу працівників правоохоронних та судових органів.Отже, професійна культура юриста покликана визначати межі поширення моральних норм на службову діяльність; утверджувати загальнолюдські цінності, українські національні традиції та звичаї, теоретично обґрунтувати їхню необхідність, сутність та специфіку вияву на практиці, відображати норми службової поведінки працівників, піддавати її критично-ціннісному аналізові, сприяти доцільному вибору тих чи інших правил взаємовідносин та принципів професійної моралі. Професійна культура юриста як різновид культури особи вбирає в себе внутрішні і зовнішні професійні аспекти практично усіх видів культур.
План
Зміст
Вступ
1. Тотожність понять правової культури та культури праці, професійна мораль, етапи формування професійної культури юриста
2. Професійна культура юриста як комплексна юридична наука