Визначення сутності профспілок як організації по захисту трудових прав працівників та закріплення лише за ними права на представництво трудящих. Проведення класифікації прав профспілок за їх призначенням, за сферою діяльності та соціальній спрямованості.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Трудове право; право соціального забезпеченняРобота виконана у відділі проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. Науковий керівник - Хуторян Наталія Миколаївна - доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. Офіційні опоненти: Ротань Володимир Гаврилович - доктор юридичних наук, професор, професор кафедри господарського і трудового права Таврійського національного університету ім. Жернаков Володимир Володимирович - кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри трудового права Національної юридичної академії України ім. Захист відбудеться “11 ”лютого 2005 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.700.02 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.З прийняттям Конституції України чинне законодавство з питань правового статусу субєктів трудового права необхідно привести у відповідність з Основним законом держави. Проблеми діяльності професійних спілок як представників і захисників інтересів найманих працівників та субєктів трудового права у різних ракурсах досліджували О.М. З метою уточнення соціальної значимості профспілок як субєктів трудового права в ринкових умовах у дисертації на науковій основі вирішуються такі головні завдання: аналіз розвитку законодавства, що регулює діяльність профспілок та визначення його етапів; окреслення шляхів подальшого розвитку та удосконалення правового регулювання діяльності профспілок як субєктів трудового права та сторони колективних трудових відносин, формулювання моделей правових норм, що регулюватимуть їх діяльність в новому Трудовому кодексі України. З використанням цього методу досліджувалась та формувалась модель відносин між профспілками та іншими субєктами трудового права, що надало можливість виявити шляхи вдосконалення цієї моделі, виявити суперечливості в понятійному апараті професійних спілок як субєктів трудового права та як сторони трудового правовідношення і сформулювати висновки і рекомендації щодо подальшого розвитку діяльності профспілок.2) другий етап - удосконалення законодавства про профспілки (1922-1970 роки) - характеризується визначенням правового статусу профспілок і їх органів на підприємствах і в установах; зобовязанням усіх державних органів сприяти профспілкам у їх діяльності; визначенням предмету діяльності профспілок та встановленням гарантій трудових прав для членів профспілкового комітету; згортанням, а згодом розширенням прав профспілок у вирішенні трудових спорів. 3) третій етап - третя кодифікація трудового законодавства та подальший його розвиток (1970 - 1986 роки) - характеризується прийняттям основ законодавства Союзу РСР від 15 липня 1970 року та Кодексу законів про працю Української РСР від 10 грудня 1971 року, в яких були зафіксовані важливі норми регулювання участі профспілок в управлінні підприємствами, установами, організаціями; уточненням функції профкомів по забезпеченню управління та розмежування повноважень профспілок і трудових колективів; внесенням змін в Положення про права профспілкового комітету підприємства, установи, організації, що стосувалися розгляду трудових спорів; Щодо інтеграції трудового законодавства України, що регулює діяльність професійних спілок, із законодавством країн з високорозвиненою економікою та країн, що розвиваються, або перехідною економікою, можна зробити такі висновки: трудове законодавство України, в порівнянні із зарубіжним законодавством, більш повно захищає інтереси працівників при звільненні їх за ініціативою роботодавця, оскільки зобовязує останнього звернутися за дозволом на звільнення до первинної профспілкової організації, яка діє на підприємстві, тому запозичення можливе тільки з точки зору притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності за незаконне звільнення, коли він має відшкодувати працівникові не лише втрату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, але й сплатити штраф в розмірі річного заробітку працівника на рахунок первинної профспілкової організації, яка представляла інтереси останнього в суді.