Виявлення основних історико-культурних типів втілення комплексу інваріантних властивостей особистості музиканта у практику хорового мистецтва. Вивчення думок диригентів, майстрів хорового мистецтва, педагогів щодо хормейстерського професіоналізму.
Аннотация к работе
одеська державна МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ імені А.В. нежданової Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавстваРобота виконана в Одеській державній музичній академії імені А.В.Нежданової Міністерства культури і мистецтв України. Науковий керівник: доктор мистецтвознавства Шип Сергій Васильович, в. о. професора Одеської державної музичної академії імені А. В. Нежданової. кандидат мистецтвознавства Бутенко Леонід Михайлович, професор Одеської державної музичної академії імені А.В. Нежданової. Захист відбудеться “20” лютого 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.857.07 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства у Одеській державній музичній академії імені А. В. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської державної музичної академії імені А. В.Головна увага в роботі приділяється особистісним властивостям диригента-хормейстера та функціям його діяльності, які розглядаються як цілісність і охоплюються поняттям "хормейстерський професіоналізм". Існує чимало конкретно-історичних форм і найменувань професійної діяльності музиканта, який виконує провідні функції в хоровому співі, наприклад: корифей, хорег, хореарх, доместик, капельмейстер, регент, диригент, художній керівник і т. п. Отже, термін хормейстер відбиває весь можливий комплекс функцій спеціаліста в галузі хорового мистецтва, до якого входять керування, диригування, навчання, художнього виховання, заспівування, виконання провідної вокальної партії тощо. У застосуванні до композиторської творчості термін професіоналізм відбиває, насамперед, особливий характер діяльності творців музики, їхній соціальний статус, а також особливий вид музичного продукту. Незважаючи на очевидний факт його поширеності в літературі, не можна вважати, що слово “професіоналізм” має в хорознавстві статус наукового терміна.“Музичний професіоналізм як предмет теоретичного вивчення” присвячується вивченню опорного теоретичного поняття дисертації - поняття професіоналізму, а також певного кола звязаних із ним категорій (професія, професіоналізація) та теоретичних положень. Професія як соціокультурний феномен”) розглядається сучасний погляд на професію, що поєднує три логічно повязаних між собою значення: а) рід діяльності людини; б) якості індивіда, що дозволяють йому здійснювати цей рід діяльності; в) життєву необхідність, яка складає один з головних мотивів трудової діяльності. Йдеться про тенденцію до ускладнення системи професій у європейській музичній культурі, завдяки чому музикознавство вирізняє в цій культурі сферу “професійної музичної творчості”. “Професіоналізм і дилетантизм”) “професіонал” трактується як субєкт професійної діяльності; індивід, який задовільно (тобто, з позитивним результатом) виконує завдання певного виду соціокультурної практики і внаслідок цього отримує від даної діяльності засоби до існування. Отже, професіоналізм як комплекс особистісних властивостей є тою необхідною якістю людини, що дозволяє їй досягти позитивних результатів у певному виді культурної практики.