Характер продукування б- і г-інтерферонів у здорових жінок та хворих на інфекції, що передаються статевим шляхом, вплив на нього використання внутрішньоматкових контрацептивів. Способи профілактики запальних процесів внутрішніх статевих органів.
Аннотация к работе
Профілактика запальних процесів внутрішніх статевих органів у жінок, які використовують внутрішньоматкові контрацептивиДо сучасних високоефективних і найрозпов-сюдженіших методів контрацепції відносять внутрішньоматкові контрацептиви, якими в світі користуються понад 100 млн. жінок (В.В. У жінок, що застосовують ВМК, ризик виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів збільшується в 1,8-3,3 рази порівняно із пацієнтками, які використовують інші методи контрацепції (В.Н. Рыбалкин и соавт., 2000), не існує концептуального погляду на механізми адаптації матки до стороннього тіла (ВМК), його впливу на антигенпрезентуючу, регуляторно-хелперну та ефекторну (як клітинну, так і гуморальну) ланки місцевого імунітету ендометрію як у здорових жінок, так і у жінок з наявністю інфекції, що передається статевих шляхом. Вивчити вплив мідьвміщуючого ВМК на інтерфероновий статус організму та місцевий імунітет слизової оболонки матки в процесі використання контрацептиву для визначення факторів ризику і передумов виникнення запальних захворювань внутрішніх статевих органів з розробкою обґрунтованого способу їх профілактики. Розроблено і обґрунтовано 4-х етапний діагностико-лікувальний комплекс заходів, направлений на запобігання виникнення ЗЗВСО у жінок, що виявляють бажання користуватись ВМК: до введення ВМК визначають ступінь ризику виникнення ЗЗВСО за запропонованою нами бальною шкалою; в разі виявлення високого ступеню ризику обстежують жінку на наявність ІПСШ; при виявленні збудників ІПСШ проводять етіопатогенетичного лікування із диференційованим призначенням імунокорегуючих засобів; враховуючи дисбіотичні стани піхви, що розвиваються у жінок-носіїв ВМК, рекомендують щорічну санацію піхви із подальшим використанням пробіотиків.Жінки були розподілені на 3 групи: · основну групу (ОГ) склали 30 жінок, у яких до введення контрацептиву виявлені збудники ІПСШ. У 30 обстежених жінок (по 10 з кожної групи) було проведено 93 дослідження рівнів б - та г-інтерферонів в сироватці крові з метою визначення змін неспецифічної резистентності організму в динаміці використання ВМК (за допомогою наборів реагентів ТОВ «Протеїновий контур», С-Петербург): тричі в контрольній групі (до введення ВМК, через 3 та 12 місяців його використання), двічі в групі порівняння (на 3 та 12 місяцях застосування ВМК) та 4 рази в основній групі (до введення ВМК - до та після лікування; на 3 та 12 місяцях носіння контрацептиву). Із 60 жінок, у яких були знайдені збудники ІПСШ, в 9 випадках (15%) була виявлена моноінфекція (хламідія), у 51 пацієнтки (85%) - мікст-інфекція, найчастіші комбінації якої складали: хламідії в поєднанні з мікоплазмою у 13 жінок (25,5%), хламідії з уреаплазмою у 10 жінок (19,6%), хламідії з вірусом простого герпесу 2 типу у 5 жінок (9,8%), хламідії у поєднанні з мікоплазмою та уреаплазмою у 23 жінок (45,1%). У результаті імуногістохімічного дослідження клітинних імунних факторів ендометрію у жінок КГ в процесі використання ВМК виявлено, що кількість дендритних клітин на 3-ому місяці зростала в 1,6 рази порівняно з таким показником до введення ВМК, а на 12-ому місяці помірно зменшувалась, залишаючись в 1,4 рази вищою, ніж такий показник в інтактній матці. Загальна кількість Т-лімфоцитів в ендометрії у жінок КГ за час використання ВМК зростала, перевищуючи показник до введення контрацептиву в 1,2 рази на 3-ому місяці використання ВМК і в 1,3 рази на 12-ому місяці, з міграцією CD3 клітин зі строми ендометрію в базальну мембрану та базальні відділи залози.Побічні ефекти, що супроводжували використання ВМК (больовий синдром, гіперполіменорея та міжменструальні кровомазання), спостерігались у 20,0% здорових жінок і носили тимчасовий характер; частота їх виникнення в групі інфікованих ІПСШ жінок була в 1,8 рази більшою. Ускладнення (ЗЗВСО, експульсії ВМК та виникнення вагітності) мали місце у 16,7% випадків у інфікованих пацієнток і тільки у 3,3% (р<0,001) випадків у здорових жінок, причому запальні захворювання статевих органів зустрічались лише в групі інфікованих ІПСШ жінок. У здорових жінок застосування мідьвміщуючого ВМК призвело до активації антигенпрезентуючої (ДК) та регуляторно-хелперної (CD4 ) ланок місцевого клітинного імунітету, що проявлялось підвищенням кількості та активації міграції цих імуноцитів в напрямку строма - епітелій; реакція ефекторної ланки локального імунітету реалізувалась у вигляді гуморальної складової (підвищення концентрацій SIGA та IGA, M і G в слизу цервікального каналу) при відсутності суттєвих змін з боку цитотоксичних Т-лімфоцитів; при цьому не виявлено реакції сироваткових б-і г-інтерферонів на використання ВМК. Наявність мідьвміщуючого ВМК в порожнині матки протягом року у жінок, інфікованих ІПСШ, призводило до поступового виснаження як вироблення б-і г-ІФН, так і клітинної та гуморальної складової локального імунітету з формуванням місцевого імунодефіциту, що ставить обєктивні показання до санації статевих шляхів таких жінок перед введенням контрацептиву.