Головний аналіз необхідності проведення медикаментозної профілактики внутрішньосудинного тромбоутворення. Функціональні властивості та основний розвиток післяопераційних ускладнень спленектомії. Характеристика комплексного обстеження крові пацієнтів.
Аннотация к работе
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ТРАНСФУЗІОЛОГІЇ УДК: 616.155.298:616.005.1.097 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник доктор медичних наук Суховій Михайло Вікторович, Інститут гематології та трансфузіології АМН України, завідувач відділенням хірургічної гематології та гемостазіології Офіційні опоненти доктор медичних наук Бруслова Катерина Михайлівна, Науковий центр радіаційної медицини АМН України, керівник відділення радіаційної гематології дитячого віку Інституту клінічної радіологі доктор медичних наук, професор Бурка Анатолій Олексійович, Національний медичний університет ім. Захист відбудеться “”200 року о годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 в Інституті гематології та трансфузіології АМН України за адресою: 04060, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту гематології та трансфузіології АМН України (04060, м.Заслуговує на увагу звязок розвитку більшості післяопераційних ускладнень з характерними для цього захворювання змінами в системі гемостазу та їх подальшою трансформацією під впливом СЕ. При ІТП селезінка виконує патологічну функцію руйнування тромбоцитів і після її видалення у переважної більшості хворих виникає гіпертромбоцитоз при збережених функціональних властивостях тромбоцитів [В.Г. Іншим, не менш важливим питанням, що до кінця не знайшло свого вирішення у плані діагностики та профілактики, є рецидив геморагічного синдрому, що виникає після операції не зважаючи на підвищення кількості тромбоцитів, безпосередньо не повязаний з операційним гемостазом та супроводжує, в більшості випадків, післяопераційні ускладнення. Венозні тромбози поверхневих та глибоких вен виникають в післяопераційному періоді у 5-8% хворих на ІТП і можуть бути причиною тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА), яка реєструється у 0,5-1,6% пацієнтів після СЕ [А.А. У хворих на ІТП СЕ призводить до дискоординації в системі гемостазу: в одних випадках розвивається схильність до внутрішньосудинного фібриноутворення, а в інших - виникає коагулопатичний симптомокомплекс, що проявляється геморагічним синдромом.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтування клінічного вирішення проблеми виникнення та профілактики післяопераційних ускладнень хірургічного лікування хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру шляхом виявлення клініко-лабораторних ознак та запобігання розвитку тромбогеморагічного синдрому. Встановлено, що спленектомія сприяє прогресуванню симптоматичної тромбофілії на фоні значного післяопераційного підвищення кількості тромбоцитів при збереженій їх функціональній активності у 69,5% хворих на ІТП, що може призвести, в окремих випадках, до трансформації коагуляційних розладів в тромбогеморагічний синдром, наявність якого підтверджено появою в крові пацієнтів з післяопераційними ускладненнями маркерів внутрішньосудинного тромбоутворення, пік яких спостерігався на 3-7 добу післяопераційного періоду і корелював з терміном виникнення більшості післяопераційних ускладнень. Доведено, що традиційне профілактичне застосування тільки препаратів антиагрегантної дії, зокрема - дипіридамолу, з метою профілактики тромбоутворення шляхом зниження функціональної активності тромбоцитів при розвитку гіпертромбоцитозу після спленектомії у хворих на ІТП, суттєво не впливає на розвиток тромбогеморагічного синдрому і, відповідно, на кількість післяопераційних ускладнень. Обґрунтована ефективність використання в найближчому післяопераційному періоді у хворих на ІТП комплексу заходів профілактики внутрішньосудинного тромбоутворення, який включає комбіноване диференційоване використання препаратів гемореологічної та антиагрегантної дії (реополіглюкін та пентоксифілін), а у випадках підвищення активності факторів протромбінового комплексу - прямої антикоагулянтної дії (препарати низькомолекулярного гепарину), паралельно з відмовою від застосування антифібринолітичних препаратів.