Причини розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого тазу, що вимагають оперативного лікування. Удосконалення методики профілактики тромбогеморагічних ускладнень при хірургічному лікуванні гнійно-запальних захворювань органів малого тазу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИГеоргіївського МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету післядипломної освіти Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Юзько Олександр Михайлович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 доктор медичних наук, професор Яроцький Микола Євгенович, Національний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться “15 ”жовтня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л.Фундаментальним досягненням коагулогії останніх років, що дозволило переглянути патогенез і методи інтенсивної терапії тромбогеморагічних ускладнень в гінекологічній клініці, зявилося відкриття і обгрунтування загальнобіологічної суті синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) крові, як патогенетичного компоненту ряду захворювань і патологій: синдром системної запальної відповіді (ССЗВ); гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС); синдром поліорганної недостатності (СПОН) і інші (М.Є. В даний час в гінекологічній практиці все частіше проводиться оперативне лікування гнійно-запальних захворювань органів малого тазу (ГЗЗОМТ), особливо, при розвитку гінекологічного перитоніту (О.М. Метою роботи зявилося зниження частоти тромбогеморагічних ускладнень після оперативного лікування гнійно-запальних захворювань органів малого тазу на основі вивчення основних клінічних, мікробіологічних і гемостазіологічних змін, а також розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Зясувати основні варіанти початкової генітальної патології і причини розвитку гнійно-запальних захворювань органів малого тазу, що вимагають оперативного лікування. Розробити і запровадити удосконалену методику профілактики тромбогеморагічних ускладнень при хірургічному лікуванні гнійно-запальних захворювань органів малого тазу.Аналіз репродуктивної функції у пацієнток основної групи показав, що фертильність у даних пацієнток до настання даного захворювання не було порушено: 81,0% пацієнток мали в анамнезі пологи: одні (45,0%), двоє (30,0%) і троє (6,0%). Крім того, ендокринну патологію було відмічено у 12,0% хворих, захворювання сечовивідної системи зустрічалися 11,0%, дихальної - у 1,0% хворих. Гінекологічні захворювання, за даними анамнезу, раніше мали місце у 69,0% пацієнток, причому, значна частка їх була запального характеру: патологія шийки матки (37,0%), гострий (12,0%) і хронічний сальпінгоофорит (32,0%). Слід звернути увагу на встановлену залежність між тривалістю носіння ВМК і розвитком гнійного запалення в малому тазі: лише у 17,0% цей показник не перевищував 3 років, в 24,0% випадків тривалість носіння була 3-5 років, в 26,0% випадків - 5-7 років і в 33,0% - більше 7 років, тобто в 59,0% хворих ВМК знаходилася більше 5 років, на що також вказують в літературі останніх років (А.Я. Крім того, у 12,0% пацієнток спостерігався флегмонозно-виразковий тип гнійного запалення з найбільш важкою деструкцією тканин і у 10,0% пацієнток - придатки були представлені хронічним абсцесом з тонкою капсулою (візуально-недиференційована тканина) і гнійним вмістом, що повністю узгоджується з літературними даними (Э.К.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення завдань щодо зниження частоти тромбогеморагічних ускладнень після оперативного лікування хворих з гнійно-запальними захворюваннями органів малого тазу на основі вивчення основних клінічних, мікробіологічних і гемостазіологічних змін, а також розробки алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів. Гнійно-запальні захворювання органів малого тазу розвивалися в 69,0% випадків на тлі початкової генітальної патології: запальні зміни шийки матки (37,0%), гострий (12,0%) і хронічний сальпінгоофорит (32,0%). Провідними клінічними симптомами гнійно-запальних захворювань органів малого тазу були болі (87,0%) з переважною локалізацією унизу живота (69,0%); виражена астенізація (83,0%); порушення дефекації (26,0%); дизуричні розлади (5,0%); гіпертермія (30,0%); гнійні виділення зі статевих шляхів (48,0%) і різні порушення менструальної функції (37,0%). При оцінці стану гемостазу у хворих з гнійно-запальними захворюваннями органів малого тазу має місце помірна фібриногенемія (від 4 до 8 г/л) в 56,0% випадків і в 11,0% - виражена (більше 10 г/л). Наявність гнійно-запальних захворювань органів малого тазу призводить до порушень судинно-тромбоцитарної і плазмової ланки гемостазу в усіх випадках, при цьому, виражені порушення розвиваються в 36,0% хворих: високий ризик тромботичних ускладнень в 8,0% випадків; помірні - в 17,0% і помірний ризик кровотечі - в 11,0% спостережень.