Лікування молодих чоловіків з гострим епідидимоорхітом шляхом комплексного застосування антибактеріальних препаратів, гіпербарооксигенотерапії та системної ензимотерапії. Профілактика гнійних ускладнень, атрофії яєчок і порушення фертильності еякуляту.
Аннотация к работе
Профілактика та реабілітаційна терапія ускладнень гострого епідидимоорхіту у чоловіків фертильного вікуНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, Ухаль Михайло Іванович,Одеський державний медичний університетім. Пирогова МОЗ України,професор кафедри урології та нефрології Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Горпинченко Ігор Іванович, Інститут урології АМН України, завідувач відділу сексопатології та андрології. доктор медичних наук, професор Саричев Леонід Петрович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Захист відбудеться “__21__“листопада 2006 р. о __14-30__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.615.01 при Інституті урології АМН України за адресою: 04053, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту урології АМН України за адресою: 04053, м.Одним з найбільш частих захворювань органів калитки є гостре неспецифічне запалення придатка (епідидиміт), що розвивається як ізольовано, так і в сполученні з гострим запальним процесом у яєчку (епідидимоорхіт) [Люлько А.В., Кадиров Т., 1990; Возіанов О.Ф., Горпинченко І.І., 1997; Тиктинський О.Л., Михайленко В.В., 1999]. Останнім часом для підвищення ефективності лікування хворих на гострий епідидимоорхіт ряд авторів вважають за доцільне проводити в ранньому періоді гострого запального процесу оперативне втручання - розтин і дренування оболонок калитки із призначенням у післяопераційному періоді з метою поліпшення мікроциркуляції та оксигенації у вогнищі запалення трентала, ескузана або обзидана [Неймарк А.І., 1992; Шабад О.Л. із співав., 1994]. Зазначені методи комплексного лікування хворих на гострий епідидимоорхіт дозволили знизити кількість абсцесів яєчка і придатка в гострому періоді захворювання та попередити атрофію яєчка у віддалений термін захворювання, але практично не вплинули на частоту розвитку оліго-і азооспермії і, як наслідок, безплідності чоловіків [Горюнов В.Г., Буров В.Н.,1995; D.M. Підвищити ефективність лікування чоловіків молодого віку з гострим епідидимоорхітом шляхом застосування патогенетично обгрунтованої комплексної терапії в усіх фазах запального процесу в яєчках і придатках, спрямованої на запобігання розвитку гострогнійних ускладнень в гострому періоді захворювання та атрофії яєчок і порушення фертильності еякуляту у віддалені терміни захворювання. Вивчити ефективність застосування нового метода комплексного лікування хворих на гострий епідидимоорхіт шляхом профілактики та реабілітаційної терапії ускладнень в фазі гострого інфекційного запального процесу в придатку і яєчку та у віддалені терміни захворювання.Обєктом дослідження були 111 хворих на гострий епідидимоорхіт, що знаходились на стаціонарному лікуванні, та 18 чоловіків молодого віку без вражень яєчок і придатків (контрольна група). Крім антибактеріальної терапії, цим хворим з першого дня від початку лікування вводили 50 % розчин анальгіну (по 2 мл двічі на добу - 5 діб); 0,1 % розчин димедролу (по 1 мл двічі на добу - 5 діб), гепарин (по 2,5 тис. од. 4 рази на добу - 5 діб), а також призначали перорально аскорутин (0,5 по 3 рази на добу - 10 діб), аєвіт (по 100 тис. од. один раз на добу - 10 діб). Основною відмінністю у розробленому нами методі лікування хворих на гострий епідидимоорхіт було те, що в ранні терміни захворювання (в першій та другій фазах інфекційного запалення яєчок і придатків) у комплексі з антибіотиками та симптоматичною терапією призначали гіпербаричну оксигенацію, а також поліферментний препарат багатовекторної дії вобензим та препарат із екстракту сої (ЕКСО). ЕКСО призначали по 500 мг тричі на добу протягом 30 діб, а вобензим - по 1 драже 5 разів на добу протягом 30 діб.Інфекційний запальний процес яєчок і придатків у всіх хворих на гострий епідидимоорхіт на початку лікування був у стадії гострого серозного запалення. Вивчення частоти та патогенезу ранніх та пізніх ускладнень у чоловіків молодого віку, хворих на гострий епідидимоорхіт, при традиційних методах лікування (антибактеріальної і симптоматичної терапії ) проведено у 45 хворих. За даними результатів клінічних досліджень в гострому періоді захворювання у 6-х хворих (13,3 %) гострий серозний епідидимоорхіт перейшов у фазу гнійного запалення, що примусило здійснити оперативне втручання - розтин та дренування оболонок калитки, а також видалення гнійного придатка та декомпресійний мікроростин білочної оболонки яєчка. Розвиток ускладнень у хворих з гострим епідидимоорхітом у вигляді атрофії яєчок відбувся через 3 місяці від початку захворювання у 8 із 45 пацієнтів (17,7 %). Ще більший відсоток ускладненнь гострого епідидимоорхіту в пізні терміни від початку захворювання виявлено при дослідженні фертильності еякуляту.Використання існуючих традиційних методів консервативного лікування гострого епідидимоорхіту не забезпечує на ранній стадії запального процесу попередження розвитку гнійно-деструктивних процесів у придатках яєчок і в самих яєчках в 13,3 % хворих.