Ступінь, спектр і динаміка бактеріального забруднення м’яких тканин при защемленні гриж передньої черевної стінки. Методика хірургічного лікування защемлених гриж з використанням алопластичних методів закриття грижових воріт передньої черевної стінки.
Аннотация к работе
Міністерство охорони здоровя України Профілактика та лікування ранових ускладнень після грижовисічення з алопластикою з приводу защемленої грижіНауковий керівник: доктор медичних наук, професор ЯЛЬЧЕНКО Наталія Анатоліївна, Дніпропетровська державна медична академія, професор кафедри факультетської хірургії і хірургії інтернів. доктор медичних наук, професор БОНДАРЕНКО Ігор Миколайович, Дніпропетровська державна медична академія, завідувач кафедри онкології та медичної радіології. Захист дисертації відбудеться 13.03.2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.601.01 при Дніпропетровській державній медичній академії (49027, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м.Протягом багатьох років кількість хворих із грижами передньої черевної стінки залишається практично незмінною. Частота ранових ускладнень, таких як нагноєння, розходження країв рани, серома, інфільтрати ран, тривала лімфорея, лігатурні нориці, некроз країв рани може сягати 20,9-49,2% (Синенченко В.И. с соавт., 2006; Ярема В.И. с соавт., 2007; Franneby U. et al., 2005). Відмова від пластичного закриття грижових воріт через ризик розвитку післяопераційних ускладнень з боку рани, серцево-судинної та дихальної систем призводять до великого відсотку (25-30%) рецидивів при защемленій грижі (Милиця Н.Н. с соавт., 2003; Винник Ю.С. с соавт., 2006; Miedema В., 2005). Крім цього, алопластика при защемленій грижі застосовується з більшою обережністю, що багато в чому обумовлено уявою хірургів про ургентне грижовисічення як про операцію “умовно чисту” або навіть “брудну”, хоча ряд авторів вважає цю думку перебільшеною (Жебровский, В.В. с соавт., 2003; Захарчук А.П., 2003). Застосувати алопластику та розробити методи інтраопераційної профілактики ранових ускладнень при защемлених грижах, ускладнених некрозом защемленого органу.В основній групі 107 хворих, яким виконано алопластику на фоні защемлення грижі. Рецидивні грижі виявлено у 11,8% пацієнтів з неускладненими грижами, у 13,1% пацієнтів основної групи і у 9,6% пацієнтів першої групи контролю. Переважали пацієнти з грижовими воротами до 5 см в діаметрі: 88,4% - у першій групі контролю, 75,7% - в основній групі і 92,1% у хворих з неускладненою грижою. Некроз защемлених органів виявлено у 13,4% хворих першої контрольної групи і у 15,9% основної, флегмона грижових оболонок - у 4,8% і 6,5% хворих, а перитоніт - у 1,9% і у 2,8% відповідно. Групи 1, 2, 3 - тварини, у яких дрібнокомірчаста, середньокомірчаста та великокомірчаста вітчизняна сітка розміщувалася над апоневрозом; групи 5, 6 і 7 - тварини, у яких така ж сітка розміщувалася під апоневрозом; групи 4 і 8 - тварини, у яких сітка фірми “Етикон” розміщувалася над та під апоневрозом.В роботі знайдено нове рішення актуальної проблеми ургентної хірургії: покращено результати лікування защемлених зовнішніх гриж шляхом використання алопластики грижових воріт та індивідуального підходу до профілактики і лікування ранових ускладнень. Мікробне засіменіння вмісту грижового мішку у рівній мірі грамнегативною та грампозитивною патогенною флорою при защемленій грижі виявляється у 33,9% хворих при глибокому порушенні кровообігу або при некрозі защемленого органу. Динаміка внутрішньочеревного тиску при защемленій грижі залежить від розмірів грижового випинання, і його зростання після грижовисічення на 30% і більше відзначалося тільки при грижах понад 15 см в діаметрі, тому у даному випадку переважною є алопластика без зменшення обсягу черевної порожнини. W1-3 з флегмоною грижових оболонок висічення мяких тканин в одному блоці з 3-5 см прилеглої частини апоневрозу дозволяє зменшити частоту мікробної контамінації на 36,3%, і знизити її ступінь до I рівня засіменіння, що дає можливість виконати алопластику грижових воріт. Комплексна профілактика ранових ускладнень на усіх етапах лікування защемленої грижі та індивідуальний підхід до вибору методу пластики дозволяє у 98,2% хворих виконати алопластику, на 5,3% знизити кількість післяопераційних ускладнень та уникнути рецидивів грижі протягом першого року після операції.