Фактори ризику плацентарної недостатності у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією. Оцінка стану системи перекисного окислення ліпідів, активності антиоксидантної системи захисту та особливості пероксидації білків у даної категорії хворих.
Аннотация к работе
Зокрема, до цього часу не знайшли належного відображення в літературі дані, що мають відношення до порушень в мембранно-рецепторному апараті клітини, не зясована роль обміну білків, їх пероксидації, ліпідів та повязаних з ними компонентів, циклічних нуклеотидів у формуванні патології плаценти, плода та новонародженого при артеріальній гіпертензії у вагітних. Мета дослідження - удосконалити комплексну терапію плацентарної недостатності, спрямовану на профілактику перинатальної патології, на основі поглибленого вивчення регуляторних ланок гомеостазу у вагітних з артеріальною гіпертензією. Задачі дослідження: Вивчити частоту та фактори ризику плацентарної недостатності у вагітних з первинною артеріальною гіпертензією. Серед 145 вагітних, хворих на АГ з легким перебігом захворювання (мяка АГ): систоличний артеріальний тиск (САТ) = 140-159 мм рт.ст. та діастоличний артеріальний тиск (ДАТ) = 90-99 мм рт.ст. було 78 (53,8 %) жінок, артеріальна гіпертензія ІІ ступеня тяжкості (помірна): САТ = 160-179 мм рт.ст. та ДАТ = 100-109 мм рт. ст. мала місце у 60 (41,4 %) хворих та у 7 (4,8 %) жінок - ІІІ ступеня (тяжкого): САТ ?180 мм рт.ст. та ДАТ ? 110 мм рт.ст. Аналіз перебігу вагітності, пологів та післяполгового періоду у жінок з артеріальною гіпертензією проведено з урахуванням стану матері та плода, тяжкості захворювання, змін в системі ПОЛ-АОСЗ, пероксидації білків, системи циклічних нуклеотидів, білків плаценти та фетоплацентарного комплексу.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової задачі - патогенетичне обґрунтування та розробка комплексу лікувально-профілактичних заходів, що істотно поліпшують перебіг вагітності та стан плода при плацентарній недостатності на фоні артеріальної гіпертензії завдяки корекції порушень пероксидації ліпідів, окисної модифікації білків та гемодинаміки в системі матково-плацентарно-плодового кровотоку. При артеріальній гіпертензії значно частіше, ніж у здорових жінок спостерігаються тяжкі ускладнення вагітності і пологів: прееклампсія (40,0 проти 4,0 % у здорових), загроза переривання вагітності (30,3 і 10,0 %, відповідно), плацентарна недостатність (39,3 %), дистрес плода (24,8 проти 4,0 % у здорових), затримка його росту (20,0 %), підвищена кровотеча (9,6 і 2,0 %), асфіксія новонародженого (34,7 проти 4,0 % у здорових). Розвиток плацентарної недостатності у вагітних з АГ характеризується активацією перекисного окислення ліпідів мембран клітин на фоні зниження потенціалу антиоксидантної системи захисту, що проявляється збільшенням гідроперекисів ліпідів і малонового диальдегіду на 50-60 % порівняно з контролем та зменшенням активності глутатіонпероксидази, каталази і супероксиддисмутази на 30-40 %, вказуючи на суттєве пригнічення захисних біотрансформуючих реакцій клітини. При плацентарній недостатності на фоні артеріальної гіпертензії відбуваються значні порушення в структурі білка, що проявляються у вираженому зростанні окисної модифікації останнього, призводячи до зриву налагодженого білкового обміну. Удосконалений комплекс лікувально-профілактичних заходів для вагітних з плацентарною недостатністю на фоні АГ, що диференційований з урахуванням зрушень в системі пероксидації білків, ліпідів, білків плаценти, біологічно активних речовин та матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, із застосуванням антигіпертензивних засобів, антиоксидантів і препарату, що поліпшує мікроциркуляцію, має вплив на всі ланки патогенезу плацентарної недостатності, нормалізує обмін білків, функцію ФПК, поліпшує перебіг вагітності та стан плода, знижує перинатальні втрати і може бути рекомендований до впровадження в роботу родопомічних закладів.