Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту - Автореферат
Ефективність інтраопераційної сорбційної санації гнійних вогнищ в абдомінальній порожнині. Програми сучасних хірургічних технологій на зниження гнійних ускладнень та летальності в хірургічному стаціонарі при атрезії стравоходу, оцінка їх ефективності.
Аннотация к работе
Профілактика та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного трактуЧастота цих ускладнень після операційних втручань серед дітей раннього віку становить 25-30%, а серед новонароджених 40-45%, і в значній мірі, за даними різних авторів, залежить від конкретної патології, з приводу якої дитина оперована. Так, зокрема, новонароджені та діти раннього віку з природженими вадами травного тракту складають основну групу ризику, щодо виникнення у них післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (ПОГСУ) (78,5%) або ж розвитку госпітальної інфекції (Герич І.Д., Ващук В.В., 2001; Березняков І.Г., 2002; Горбатюк О.М., Гончар В.В., Вірич І.Г., 2003). Високі цифри ПОГСУ у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту визначають актуальність проблеми попередження та лікування цих тяжких станів. Це стосується визначення терміну проведення операційних втручань у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту, зокрема пацієнтів з атрезією стравоходу, природженою кишковою непрохідністю різної етіології, хворобою Гіршпрунга, природженою евентрацією кишківника (гастрошизіс), вибором оптимального операційного доступу, методик та ретельної техніки операцій, методів санації та дренування. Покращити результати лікування новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту шляхом подальшого вдосконалення хірургічної тактики, методів комплексної інтенсивної терапії та профілактики післяопераційних інфекційних ускладнень.Всі діти були прооперовані в терміни від однієї доби до чотирьох і більше в залежності від часу встановлення діагнозу, поступлення в стаціонар, супутньої патології та ступеня передопераційної підготовки дитини до проведення хірургічного втручання (таблиця 1). 1рік - 66 (27,62%) дітей причиною розвитку абдомінальних гнійних ускладнень у 2 (3,03%) дітей була кишкова непрохідність з множинними некрозами та перфораціями, у 23 (34,84%) дітей розвинулась інфекція в ділянці післяопераційної рани, у 17 (25,76%) дітей - інфекція кровяного русла, ШВЛ-залежна пневмонія у 9 (13,64%), сепсис з поліорганною дисфункцією у 15 (22,73%). Групу А склали 21 дитина, групу В - 35 дітей, група С - 13 дітей. При аналізі 36 (75,0%) післяопераційних інфекційних ускладнень виявлено ранові інфекції у 5 дітей, інфекція органу - 9, сепсис - 7 дітей, інфекція кровяного русла - 5 дітей, ШВЛ-залежна пневмонія у 10 дітей. При аналізі післяопераційних інфекційних ускладнень виявлено ранові інфекції у 18 дітей, інфекція органу - 19, сепсис - 6 дітей, інфекція кровяного русла - 19 дітей, ШВЛ-залежна пневмонія у 8 дітей (таблиця 8).В науковій клініко-експериментальній роботі вирішена актуальна медико-соціальна проблема профілактики, діагностики та лікування післяопераційних інфекційних ускладнень у новонароджених та дітей раннього віку з природженими вадами травного тракту в результаті чого суттєво зменшилась кількість ускладнень та летальність пацієнтів. У новонароджених та дітей раннього віку (655) з природженими вадами травного тракту в післяопераційному періоді гнійно-септичні ускладнення розвинулись у 239 (36,48%) дітей. Найчастіше серед всіх видів ПОГСУ спостерігалась інфекція органу (29,71%) спричинена виразково-некротичним ентероколітом, перитонітом, гангренозно-перфоративним дивертикулітом, кишковою непрохідністю з некрозом та розвитком сепсису. В даній віковій групі серед всіх видів ПОГСУ переважала інфекція органу (53%) спричинена в основному виразково-некротичним ентероколітом, гангренозно-перфоративним дивертикулітом, перитонітом, внутрішньоутробним інфікуванням. Інфекція в ділянці післяопераційної рани зустрічалась у 34,84%, інфекції кровяного русла в 25,76%, сепсис з поліорганною дисфункцією у 22,73%.