Аналіз проблем покращання результатів комплексної профілактики розвитку спайкової хвороби у хворих після оперативних втручань з приводу гострих гнійно-запальних процесів очеревинної порожнини. Використання пристрою для санації очеревинної порожнини.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наукНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, Кулачек Федір Григорович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри загальної хірургії. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Годлевський Аркадій Іванович, Вінницький національний медичний університет ім. Захист дисертації відбудеться "15 "січня 2008 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.01 при Вінницькому національному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. Глибоко досліджено механізми формування злук, показано, що внаслідок безпосередньої дії мікроорганізмів та їх екзо-та ендотоксинів, що утворюються при гнійно-деструктивних захворюваннях в очеревинній порожнині, стимулюється місцева та системна реакція факторів (фактор некрозу пухлин - ?, інтерлейкін - 1?, фібронектин, фагоцити), які у подальшому створюють персистенцію запального процесу очеревини.Спайкову хворобу розглядають як досить обширне поняття, звичайно вживане для позначення патологічних станів, повязаних з утворенням спайок в очеревинній порожнині при ряді захворювань, травматичних ушкодженнях внутрішніх органів, у тому числі й операційній травмі (Іванов Р.П., 2004; Люлько І.Й. и соавт., 2005; Lower У багатьох випадках спайкова хвороба є неминучим наслідком здійсненої хірургічної операції, оскільки хірург, рятуючи хворого від одного смертельного захворювання, викликає у пацієнта новий патологічний стан (Дикий О.Г., 2004; Бомбушкар И.С., Верхулецкий И.Е., 2005; Tang C.L. et al., 2006; Ten Raa S. et al., 2006). "Вадні" патогенетичні кола при спайковій хворобі включають гіперцитокінемію (Шапринський В.А., Гладишенко О.С., Феджага О.І., 2002; Matsuda S. et al., 2003; Abbas S.M. et al., 2007), локальні порушення неспецифічної резистентності, запальне пошкодження мезотелію, локальне та системне порушення процесів протеолізу й фібринолізу. Незважаючи на величезне значення даного патологічного процесу та відповідний інтерес клініцистів і дослідників, різні аспекти етіології, патогенезу, розробки нових методів лікування й профілактики все ще становлять проблему. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану НДР кафедри загальної й оперативної хірургії з топографічною анатомією Буковинського державного медичного університету і є фрагментом планової комплексної наукової теми "Розробити ефективні методи комплексного лікування гострої патології панкреато-дуодено-біліарної області у хворих похилого та старечого віку", номер державної реєстрації: 01.02.U004227, виконавцем якої був здобувач.Всі хворі підлягали спостереженню протягом року після виписки з хірургічного стаціонару для чого в спеціальну форму вносили паспортні дані, за допомогою яких вдавалося підтримувати контакт упродовж тривалого часу. У хворих основної групи, прооперованих із приводу обмежених патологічних процесів (ОПП) очеревинної порожнини запального характеру, концентрація IL-1? у плазмі крові до початку операції становила 49,31±3,19 пг/мл, що достовірно перевершувало (Р<0,05) дані контролю (37,20±2,79 пг/мл, n=14). У хворих з ОПП, ріст концентрації TNF? у плазмі становив 16,5% порівняно із даними контролю (52,48±1,47 пг/мл у контрольній групі й 59,98±1,63 пг/мл у хворих з ОПП, Р<0,05; n=12). У хворих з ОПП концентрація ЦІК у плазмі становила 0,39±0,023 УО, що майже удвічі перевищувало контроль (0,20±0,01 УО, Р<0,05; n=12). Клітинний спектр ексудату у хворих з ОПП складався з макрофагів, лімфоцитів і поліморфноядерних нейтрофілів, загальна кількість яких досягала 12,41±1,17?106/л, проти 13,72±1,43?106/л у хворих із НЗУ (р>0,05, n=12).У дисертації наводиться теоретичне узагальнення результатів поглибленого дослідження патогенетичних механізмів формування спайкового процесу та нове вирішення важливого завдання науково-прикладного характеру - попередження розвитку спайкової хвороби після оперативних втручань при гострих запальних захворюваннях органів черевної порожнини, що включає вивчення етіології і механізмів розвитку спайкової хвороби, а також розробку й оцінку ефективності заходів щодо її профілактики. Спайкова хвороба ускладнює 38,28% випадків невідкладних оперативних втручань при гнійно-запальних процесах черевної порожнини, при цьому 3,58% хворих протягом року після операції відзначають погіршення якості життя, 9,88% - повторно госпіталізуються, а 3,70% - повторно оперуються у звязку із розвитком спайкових ускладнень. Серед причин виникнення спайкового процесу найбільше значення мають оперативні втручання із приводу гострого апендициту (65,81%), гострого панкреатиту (6,84%), гострого холециститу (11,11%) і перфоративної виразки шлунку (8,55%).