Ретроспективний аналіз результатів контрольованої гіперстимуляції яєчників у жінок з безплідністю, фактори ризику тяжкої форми і критерії її виникнення. Оцінка ефективності методів періоперативного введення альбуміну і методу контрольованого дрейфу.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИРобота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Вовк Іраїда Борисівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник відділення планування сімї та статевого розвитку дітей i підлітків Офіційні опоненти : член-кореспондент НАН та АМН України, доктор медичних наук, професор Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет ім. Богомольця МОЗ Украіни, професор кафедри акушерства та гінекології № 1 доктор медичних наук, професор Сенчук Анатолій Якович, Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ Украіни, завідувач кафедри акушерства та гінекології Захист дисертації відбудеться 30.01.2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.Однак проведення контрольованої гіперстимуляції яєчників (КГЯ), що є ключовим етапом програми екстракорпорального запліднення, може ускладнюватись розвитком синдрому гіперстимуляції яєчників, який часто призводить до тяжких наслідків і навіть до летального завершення (Вовк І.Б., 2002). Легка та середня форми синдрому гіперстимуляції яєчників зустрічаються у більшості пацієнток із нормальною або підвищеною чутливістю до гонадотропінів. На сьогодні багато питань етіології та патогенетичних механізмів розвитку синдрому гіперстимуляції яєчників вже добре вивчені, в той час як питання прогнозування і, відповідно, ефективної та своєчасної профілактики розвитку цього грізного ускладнення залишаються ще не вирішеними. Зокрема, з метою профілактики тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників запропоновано метод “контрольованого дрейфу” (“controlled drift”; “prolonged coasting”), що включає відміну гонадотропної стимуляції на фоні продовження введення агоністів гонадотропін-рилізінг гормону з подальшим введенням преовуляторної дози хоріонічного гонадотропіну людини, пункції фолікулів та переносом ембріонів у порожнину матки (Urman et al., 1992). Створити математичну модель для виявлення груп високого ризику за розвитком тяжкої форми синдрому гіперстимуляції яєчників та розробити алгоритм його профілактики у жінок з безплідністю, які отримували лікування методом екстракорпорального запліднення.У процесі виконання роботи проведено ретроспективний порівняльний аналіз 3437 ЕКЗ циклів у жінок, які лікувалися в клініці Ісіда-IVF з 1992 по 2001 рік: 1463 цикли ЕКЗ, де профілактика синдрому гіперстимуляції яєчників (СГЯ) проводилась за допомогою альбуміну, 1136 - із застосуванням виключно методу контрольованого дрейфу (МКД) та 538 циклів - де профілактика виконувалась за допомогою гідроксиетилкрохмалю (ГЕК). До групи порівняння увійшли 300 ЕКЗ циклів у пацієнток, які отримували лікування методом ЕКЗ до впровадження у практику клініки методів профілактики синдрому гіперстимуляції яєчників. Проводилось ультразвукове трансвагінальне дослідження при включенні пацієнток до лікувальної програми ЕКЗ, моніторинг росту фолікулів й стану ендометрія в динаміці лікувальних ЕКЗ циклів, одержання яйцеклітин і перенос ембріонів у порожнину матки під трансвагінальним ультразвуковим контролем, динамічний трансвагінальний і трансабдомінальний контроль за станом яєчників та наявністю асциту протягом двох тижнів після введення преовуляторної дози хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) для діагностики й контролю ефективності лікування та ультразвукова діагностика вагітності через 21 день після переносу ембріонів у порожнину матки. При аналізі 1463 циклів ЕКЗ, де профілактика СГЯ хворим проводилася шляхом періоперативного введення розчину альбуміну, відібрано 60 циклів (перша група високого ризику СГЯ); із 1138 циклів, де хворим при проведенні профілактики розвитку тяжкого СГЯ використовувався метод контрольованого дрейфу, відібрано 51 ЕКЗ цикл (друга група високого ризику СГЯ); а із 538 ЕКЗ циклів, де хворим з високим ризиком цього грізного ускладнення в якості методу профілактики використовували періоперативне введення препарату гідроксиетилкрохмалю, відібрано 42 ЕКЗ цикли (третя група високого ризику СГЯ). Середній вік пацієнток з високим ризиком усіх трьох груп складав відповідно 26,7, 28,5 і 26,6 року (від 18 до 38 років), отже групи за віковими показниками є порівнюваними (р0,05) в першій групі 4,37±0,43 року (від 1 до 13 років), у другій - 5,51±0,48 року (від 1 до 17 років) і в третій - 4,42±0,39 року (від 1 до 12 років).Синдром гіперстимуляції яєчників є тяжким ускладненням лікування безплідності у жінок методами допоміжних репродуктивних технологій, частота якого склала 2% при ретроспективному аналізі 3437 циклів екстракорпорального запліднення, а в групах ризику - 62%.