Дослідження головних антенатальних чинників ризику ретардації плода. Вивчення впливу некогерентного поліхроматичного поляризованого світлового випромінювання на ембріогенез, морфофункціональний стан плаценти і глікогенутворюючу функцію печінки плода.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИП.Л.Шупика МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перинатології доктор медичних наук, професор Дашкевич Валентина Євдокимівна, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, керівник відділу екстрагенітальної патології Захист дисертації відбудеться 12.10.2000 року о14годині на засіданні спеціалізовоної вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9). З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України (04112, м.Київ, вул.Дорогожицька, 9). Встановлено, що дослідження динаміки росту внутрішнього діаметра плідного яйця і куприко-тімяного розміру з використанням ультразвукової біометрії дозволяє здійснити ранній прогноз РП, а найбільш інформативними параметрами біофізичного профілю фето-плацентарної системи при РП є величина співвідношення біпарієтального розміру голівки і діаметра живота плода, частота й амплітуда транзиторних сповільнень частоти серцевих скорочень, рухова активність, сечовидільна функція плода і кількість центрів котиледонів у плацентарній тканині. Світлотерапія позитивно впливає на стан мікрогемоциркуляторного гомеостазу матково-плацентарного комплексу, реактивність і резервні можливості організму, що розвивається, основні показники ультразвукової фетометрії, забезпечує ефективну профілактику РП, зниження перинатальної захворюваності і смертності. ретардація плід ембріогенез випромінюванняВ умовах зростаючого еколого-генеративного дисонансу особливе значення надається ранній діагностиці, профілактиці та корекції перинатальної патології (В.М.Запорожан і співавт., 1998). Однією з найбільш частих причин перинатальної захворюваності та смертності є ретардація плода (затримка розвитку) (РП), частота якої коливається від 12 до 23% (А.В.Логвиненко и соавт., 1989; И.В.Стрижова и соавт., 1992). Тривають дискусії у відношенні діагностичної цінності окремих параметрів біофізичного профілю фето-плацентарної системи при РП (М.В.Федорова и соавт., 1991; Н.Г.Кошелева и соавт., 1996; Л.Б.Маркін, 1996; М.В.Медведев, Е.В.Юдина, 1998). Мета даного дослідження - на основі розробки, апробації та впровадження в практику рододопоміжних установ ряду діагностичних та лікувально-профілактичних заходів забезпечити зниження частоти ускладнення вагітності РП, перинатальної захворюваності і смертності. Методи дослідження: оцінку розвитку плаценти проводили за допомогою морфометричних методів дослідження; про умови життєдіяльності плода з затримкою розвитку судили на підставі результатів мікрогемоциркуляторних досліджень, кардіотокографії та ультразвукової оцінки його біофізичної активності і функції нирок.На 17-й день вагітності тваринам проводили лапаротомію і через розріз стінки матки добували плоди з послідами. При аналізі КТГ враховували базальну частоту серцевих скорочень (БЧСС), амплітуду миттєвих осциляцій (АМО), амплітуду повільних осциляцій (АПО), частоту повільних осциляцій (ЧПО), частоту виявлення монотонності ритму, тривалість ділянок монотонності ритму, частоту виявлення, кількість, амплітуду акцелерацій та децелерацій ЧСС плода. В першу групу увійшли 198 (54,4%) жінок, у яких вагітність прогресувала, а біометричні показники плідного яйця та ембріону суттєво не відрізнялись від норми. Другу групу склали 98 (26,9%) жінок, в яких перші дослідження виявили відставання збільшення параметрів від норми на 10-15%, а подальші - нормальну динаміку росту ВД плідного яйця та КТР ембріону. Четверту групу склали 18 (5,0%) вагітних, в яких при першому ультразвуковому скануванні була діагностована вагітність, що не розвивається, підтверджена в подальшому результатами гістологічного дослідження.Дослідження динаміки росту внутрішнього діаметру плідного яйця і куприко-тімяного розміру ембріону із застосуванням ультразвукової біометрії дозволяє здійснити ранній прогноз РП. Найбільш інформативними параметрами біофізичного профілю фето-плацентарної системи при РП є величина співвідношення біпарієтального розміру голівки і діаметру живота плода, частота і амплітуда транзиторних сповільнень частоти серцевих скорочень, рухова активність, сечовидільна функція плода та кількість центрів котиледонів в плацентарній тканині. Дія некогерентного поліхроматичного поляризованого світла на материнський організм в період плацентації має сприятливий вплив на васкуляризацію лабіринтного відділу фетальної плаценти, стан процесів метаболізму в печінці плода. Основу допомоги вагітним з загрозою РП складає здійснення біофізичного моніторингу і комплексної терапії з використанням лінійно-поляризованого світла. Для раннього прогнозування РП слід проводити у І триместрі вагітності дослідження динаміки росту внутрішнього діаметру плідного яйця і куприко-тімяного розміру ембріона із застосуванням ехографії.