Профілактика ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при гострій формі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук ПРОФІЛАКТИКА РАННІХ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ ГОСТРІЙ ФОРМІ НЕСПЕЦИФІЧНОГО ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ ТА ХВОРОБИ КРОНА ТОВСТОЇ КИШКИНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, Гюльмамедов Фарман Ібрагимович, Донецький державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Даценко Борис Макарович, Харківська медична академія післядипломної освіти, завідувач кафедри хірургії і проктології; доктор медичних наук, Міміношвілі Омарі Ісидорович, Інститут невідкладної і відновної хірургії АМН України, заступник директора з лікувальної роботи, завідувач відділу абдомінальної хірургії та полі травми. Захист відбудеться 28.03.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.559.01 в Інституті невідкладної і відновної хірургії АМН України, 83045, Донецьк, Ленінський проспект, 47.Неспецифічний виразковий коліт (НВК) і хвороба Крона (ХК) товстої кишки являють собою складну проблему сучасної колопроктології, оскільки етіологія цих захворювань залишається невідомою, а патогенез - недостатньо вивченим. Значна кількість гнійно-септичних ускладнень і висока летальність при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму НВК і ХК товстої кишки зумовлюють необхідність пошуку нових і вдосконалення існуючих методів профілактики цих ускладнень (Гусак В.К. и соавт., 2000, Огоновський В.К., 1999, Полищук Н.Е. и соавт., 1999, Хелл К., 1997, Korkolis D. et al., 1997, Wittmann D.H. et al., 1996). Для досягнення цієї мети були поставлені такі задачі: 1.Вивчити безпосередні результати хірургічного лікування хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки, на підставі цього надати оцінку характеру і обсягу оперативних втручань. 2.Вивчити характер і частоту ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки. Запропоновано та використано в клінічній практиці методи та технічні заходи щодо профілактики ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму НВК і ХК товстої кишки: використання перфузата ксеноселезінки, лазерного опромінення та некогерентного червоного світла для санації та лікування доступних відділів товстої кишки в перед-і післяопераційному періодах (“Спосіб лікування проктитів з використанням перфузата ксеноселезінки”, “Спосіб лікування проктитів із застосуванням лазерного опромінення після обширних резекцій товстої кишки з приводу тяжких запальних захворювань”, “Спосіб лікування проктитів некогерентним червоним світлом”), попередня евакуація товстокишкового вмісту при субтотальній колектомії з приводу гострої токсичної дилатації ободової кишки для зменшення ризику інфікування черевної порожнини (“Спосіб профілактики післяопераційних гнійних ускладнень при субтотальній колектомії з приводу гострої токсичної дилатації товстої кишки”), двохетапне формування штучної товстокишкової нориці (“Спосіб попередження нагноєння післяопераційної рани при операціях з приводу гострих запальних захворювань товстої кишки”), додаткова фіксація стомуємих тонкої та товстої кишок між собою і до черевної стінки для попередження неспроможності штучних кишкових нориць (“Спосіб профілактики перитоніта при обширних резекціях товстої кишки з приводу неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона”), гастростомія для розвязання парезу шлунка після обширних резекцій товстої кишки (“Спосіб лікування парезу шлунка після обширних резекцій товстої кишки”), попереднє двохетапне формування гастростоми для зменшення можливості інфікування рани і скорочення термінів радикальної операції (“Спосіб гастростомії при обширних резекціях товстої кишки”), ентеральне харчування з використанням гастростомічного дренажу для профілактики динамічної кишкової непрохідності (“Спосіб ентерального харчування після обширних резекцій товстої кишки”).У роботі представлено результати лікування 144 хворих на гостру форму запальних захворювань товстої кишки (неспецифічний виразковий коліт і хвороба Крона), що знаходилися на лікуванні в клініці загальної хірургії № 1 Донецького державного медичного університету ім. Діагностика НВК і ХК товстої кишки засновувалась на комплексному обстеженні хворих, внаслідок якого були встановлені характер захворювання (НВК або ХК - 77,1% і 22,9% відповідно), поширеність (з поширеним ураженням товстої кишки виявилось 133 хворих - 92,3%) і тяжкість перебігу патологічного процесу (тяжкий перебіг відзначено у 95 хворих - 65,9%). Характерними особливостями НВК і ХК товстої кишки є ускладнення, які істотно впливають на тяжкість перебігу та кінець захворювання. Із 144 хворих на гостру форму ЗЗТК консервативні заходи застосовувались у 54,2% хворих, у 45,8% випадків (66 пацієнтів) виконано оперативне лікування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ